Світ гірських мандрів — це не лише про краєвиди та емоції. Це ще й точна відповідність обраного маршруту вашому досвіду, фізичній підготовці та спорядженню. Трекінг буває різний, і перш ніж виходити на стежку, варто чітко розуміти, до якого типу належить маршрут. Найпопулярніші — альпійський, технічний та експедиційний. Кожен має свої особливості та вимоги.
Альпійський трекінг
Це варіант для тих, хто вже впевнено почувається на висоті 2500+ метрів, але не планує складного скелелазіння. Альпійські маршрути пролягають через високогір’я з серйозними перепадами висоти, пересіченою місцевістю, льодовиками або осипними схилами. Здебільшого вони марковані, але вимагають від трекера вміння орієнтуватись, підтримувати темп на значних висотах та контролювати навантаження на організм.
Що важливо підготувати:
- Витривалість — щоденні переходи 15-20 км при наборі висоти до 1000 м;
- Базові навички навігації;
- Адаптація до висоти — бажано пройти акліматизаційні виходи.
Снаряддя для альпійського трекінгу:
- Трекінгові палки;
- Водовідштовхувальний одяг;
- Мембранне взуття з жорсткою підошвою;
- Шапка, рукавички, сонцезахисні окуляри.
Технічний трекінг
Цей формат уже межує з альпінізмом. Тут потрібні навички роботи з мотузками, системами страхування, використання кішок і льодорубів. Часто маршрути проходять через скельні перешкоди або круті сніжно-льодові схили. Без спеціальної підготовки — небезпечно.
Головна відмінність — технічна складність. Трекінг переходить у вертикальний формат, де потрібні не лише ноги, а й руки, голова та точність дій. Йдеться про маршрути категорії 1Б-2А за альпіністською класифікацією.
Підготовка включає:
- Курси техніки безпеки;
- Тренування у скеледромі;
- Робота в зв’язці;
- Вивчення роботи з льодовим спорядженням.
Спорядження для технічного трекінгу:
- Кішки та льодоруб;
- Система страхування, мотузки;
- Каска;
- Силові карабіни, жумари, спускові пристрої;
- Жорстке взуття для кішок (тип B2/B3).
Експедиційний трекінг
Це тривалі маршрути автономного типу, які можуть тривати від тижня до кількох місяців. Часто проходять крізь дикі, малонаселені регіони з мінімумом інфраструктури. Такі подорожі вимагають максимальної самостійності, логістичного планування та психологічної витривалості.
Відмінність експедиційного трекінгу — не лише фізичне навантаження, а й необхідність самозабезпечення. Вода, їжа, нічліг, зв’язок — усе потрібно передбачити заздалегідь.
Необхідна підготовка:
- Вивчення карт та прогнозів погоди;
- Досвід багатоденних походів;
- Самостійне планування харчування;
- Уміння працювати з GPS/картою;
- Навички першої допомоги та виживання.
Базове спорядження:
- Надійний намет і спальник під температуру маршруту;
- Багатопаливна пічка або пальник;
- Водовідфільтровуючі системи;
- Рюкзак 65+ л з якісною спинкою;
- Набір для ремонту спорядження;
- Радіостанція або супутниковий трекер.
Підсумок
Кожен вид трекінгу — це окрема філософія руху в горах. Альпійський підходить тим, хто хоче нових висот без технічної складності. Технічний вимагає точності та досвіду. А експедиційний — це перевірка витривалості й автономності. Успіх у будь-якому форматі залежить не лише від маршруту, а й від того, наскільки ретельно ви підготувалися.
