Аристократичний Тараканівський форт, який також відомий як Нова Дубенська фортеця, вражає своєю витонченістю та плавністю ліній, що нагадують зразки британської колоніальної архітектури. Ця прекрасна пам’ятка фортифікаційного мистецтва XIX століття розташована на околиці села Тараканів Рівненської області, проте сьогодні вона стоїть пусткою. Крізь колись могутні стіни проростають дерева, стара кладка поступово обсипається, а в темних сирих казематах панує гнітюча тиша.
Грандіозне будівництво та військова в’язниця ⚒️
Зведення цього потужного об’єкта було зумовлене потребою зміцнити кордони імперії, а план нової оборонної лінії розробив видатний інженер Едуард Тотлебен. Основним завданням фортеці було прикриття міста Дубно та стратегічно важливої залізничної ділянки між Києвом та Львовом. Будівництво розпочалося ще в 1873 році, але завершити його вдалося лише через сімнадцять років, витративши колосальні на той час 66 мільйонів рублів.
Технічне оснащення форту на момент відкриття було по-справжньому прогресивним для своєї епохи:
- Вентиляційна система та сучасна електромережа для освітлення приміщень.
- Власний водопровід, каналізація та навіть телефонний зв’язок для координації.
- Повна інфраструктура з пекарнею, пральнею, медичними кабінетами та їдальнею.
- Гарнізонна церква для духовних потреб солдатів та офіцерського складу.
Незважаючи на потужне озброєння з 40 гармат,Тараканівський Форт історія якого сповнена парадоксів, так і не виконав свою основну місію. Після солдатського повстання на початку XX століття гарнізон розформували, а приміщення почали використовувати як військову в’язницю. Таким чином, замість оборонного пункту, фортеця стала місцем ув’язнення, втративши свій початковий бойовий потенціал.
Бойове хрещення та період занепаду ⚔️
Справжні військові дії зачепили форт лише в роки Першої світової війни, коли він перейшов під контроль австрійських військ і зазнав тяжких артилерійських обстрілів. Пізніше, у 1920-х роках, тут відбувалися сутички між польською армією та силами Будьонного, після чого активна місія об’єкта завершилася. Друга світова війна майже не зачепила споруду боями, проте вона залишила по собі інші, не менш похмурі сліди.
Історичні етапи використання фортеці у повоєнний час представлені:
| Період перебування | Хто займав територію | Ціль використання приміщень |
| Повоєнні десятиліття | Відділ НКВД | Секретні операції та бетонування ходів |
| Господарський етап | Склади консервів | Зберігання продуктів (невдало через вологість) |
| Пізній радянський період | Військові підрозділи | Використання території як стрільбища |
| Сучасний стан | Міністерство оборони | Занедбана пам’ятка архітектури під охороною |
Висока вологість та погана вентиляція зробили каземати непридатними для складів, тому будівля продовжувала руйнуватися без належного догляду. Поступово Тараканів Форт перетворився на благородні руїни, які стали об’єктом інтересу для чорних археологів. Сьогодні він залишається на балансі держави, але фактично є закинутим місцем, що приваблює лише прихильників екстремального туризму.
Архітектурна велич та підземні лабіринти 🌀
За своїми контурами цитадель нагадує ромб, оточений глибокими ровами та високими земляними валами, що зміцнені опорною стіною з майстерною кладкою. По периметру розташовано 105 двоярусних казематів, які могли вмістити до 800 осіб під час активних бойових дій. Центральною окрасою комплексу був офіцерський корпус, облицьований червоною цеглою, де колись знаходився штаб коменданта.
Мережа внутрішніх комунікацій форту складається з багатьох рівнів та прихованих шляхів:
- Розгалужена мережа підземних ходів, оснащених бійницями для оборони.
- Тунелі, що проходять глибоко під земляними валами та з’єднують різні частини.
- Два мости, що раніше служили єдиними шляхами сполучення із зовнішнім світом.
- Ошатні фасади казематів, прикрашені пілястрами та орнаментованим фризом.
Сьогодні Дубенський Форт офіційно закритий для масового відвідування, проте туристи все одно знаходять шляхи на його територію. Витонченість офіцерського корпусу та казематів досі вражає уяву своєю зовсім не військовою красою. Ці руїни нагадують про колишню могутність інженерної думки, яка тепер зникає під тиском природи та часу.
Легенди та небезпеки покинутої цитаделі 👻
Серед місцевих мешканців поширена думка, що під час німецької окупації всередині форту розробляли таємну зброю. Також ходять чутки про таємничі зникнення людей, на підтвердження яких наводять списки прізвищ, викарбувані на одній зі стін. Нічна містика форту підсилюється розповідями про привиди австрійських солдатів, які нібито блукають темними коридорами.
Під час огляду території варто пам’ятати про цілком реальні загрози:
- Глибокі колодязі-пастки, що приховані в темряві підземних переходів.
- Аварійний стан перекриттів, які можуть обвалитися в будь-який момент.
- Повна відсутність освітлення в казематах, що потребує наявності потужного ліхтаря.
- Підвищена вологість, що робить кам’яні сходи та підлогу надзвичайно слизькими.
Досліджувати ці каземати найкраще у супроводі провідників, які знають безпечні маршрути. Це місце приваблює своєю дикою архітектурою набагато більше, ніж чисті музейні зали, адже тут оживають сторінки минулого. Такий екстремальний відпочинок дарує незабутні емоції тим, хто цінує автентичність та загадковість українських пам’яток.
