Висоти 3000–4500 м — зона, де навіть треновані учасники відчувають падіння сатурації, зниження витривалості й погіршення сну. Оновлені рекомендації роблять акцент на повільному підйомі сплячої висоти, регулярних «стоп-днях» та денних радіальних виходах із поверненням нижче. Це дає організму час для фізіологічної адаптації без перевантаження.
Як розпізнати симптоми
Для раннього виявлення проблем застосовуйте щоденний самоскринінг: головний біль, нудота, запаморочення, втома, безсоння. Легкі прояви можуть з’являтися впродовж 6–24 год після підйому; не «геройствуйте» і не замовчуйте. Відстежуйте ходьбу по прямій, швидкість відновлення після короткого підйому, здатність до зосередження під час побутових дій. Якщо з’являється стійкий головний біль і нудота після ночівлі вище 3000 м, це може бути сигналом AMS і приводом взяти день відпочинку, зменшити навантаження та перенести перехід на інший день.
Темп, сон, вода, харчування
План акліматизації спирайте на три опори: поступове збільшення сплячої висоти, денні виходи «вище — спи нижче» та чіткий контроль інтенсивності. Терморегуляція критична: сухий теплий шар і захист від вітру зменшують стрес. Найчастіша помилка — завищений темп набору на старті, коли «є сили», але організм ще не адаптувався; краще додати один перехід і спати нижче, ніж втратити кілька днів через погіршення стану.
Фармакологія та межі застосування
Медикаменти не заміняють маршрутної дисципліни, але зменшують ризики у групах підвищеної вразливості або при швидших графіках. Найбільш вивченим препаратом профілактики залишається ацетазоламід; типово його починають за добу до значного підйому та продовжують у період активної акліматизації. Протипоказання та дозування обговорюють із лікарем до виходу в гори.
Якщо на переході виникає швидке погіршення координації, хитка хода, зміни поведінки або свідомості, це вважається підозрою на HACE і підставою для негайного спуску. Не чекайте «поки розвидниться» — спускайтесь настільки, наскільки дозволяють умови, забезпечуйте тепло, харчування і, за наявності, кисень або нормобаричну підтримку.
Схеми темпів набору для 6–8-денних виходів
Нижче — орієнтири для треків і нескладних сходжень у діапазоні 3000–4500 м. Уведіть у графік один резервний день і пам’ятайте про небезпеку набряку легень на висоті: якщо наростає задишка у спокої або вологе дихання, це може бути HAPE і потребує швидкого зниження сплячої висоти щонайменше на 500–1000 м, тепла та супроводу.
| День | План A (6 днів): спляча висота | Коментар | План B (8 днів): спляча висота | Коментар |
| 1 | 2600–2800 м | Прибуття, коротка радіалка +200–300 м, сон нижче піку дня | 2400–2600 м | Адаптація, перевірка спорядження, прогулянка |
| 2 | 3000–3200 м | Повільний перехід без поспіху | 2800–3000 м | Денний вихід до 3200 м, повернення на сон |
| 3 | 3300–3400 м | Коротка радіалка до 3600 м і назад | 3000–3200 м | Перехід, легка радіалка, контроль самопочуття |
| 4 | 3300–3400 м | «Стоп-день»: активний відпочинок, технічні вправи | 3300–3400 м | «Стоп-день» і тест на підйом без рюкзака |
| 5 | 3600–3800 м | Плавний перехід, вечірня оцінка стану | 3600–3800 м | Підготовка до штурму, ранній відбій |
| 6 | 4000–4200 м | Спроба вершини/перевалу; сон не вище 4000 | 4000–4200 м | Спроба вершини/перевалу з раннім стартом |
| 7 | — | — | 3600–3800 м | Резерв на погоду/відновлення |
| 8 | — | — | 2400–2600 м | Спуск і дебрифінг |
Щовечірня розмова про самопочуття, чіткий поріг розвороту і готовий запас часу на несприятливу погоду. Намагайтеся уникати «ривків» і зберігати стабільний темп набору в межах толерантності найслабшого учасника; краще зрушити штурм на день, ніж ризикувати всім виходом.
Медична тактика і пороги розвороту
Окремо пропишіть медикаментозну стратегію для людей із попереднім негативним досвідом висоти. Якщо заздалегідь узгоджений план передбачає ацетазоламід, переконайтеся в наявності запасу на увесь період інтенсивного підйому та у відсутності індивідуальних протипоказань.
Під час розмітки етапів звертайте увагу на першу ніч вище 3000 м і на дні після радіальних виходів: саме там найчастіше дебютують легкі прояви AMS. Використовуйте «стоп-день» як інструмент, а не як «знак поразки»: більше відпочинку сьогодні означає надійнішу спробу завтра без перевантаження систем терморегуляції та енергетики.
Контролюйте дихання на підйомах і швидкість відновлення у спокої, прислухайтеся до кашлю після навантаження. Якщо з’являються ознаки респіраторного дискомфорту разом із падінням толерантності до навантаження, тримайте в голові ризик HAPE і знижуйтесь без зволікань.
Фінальна перевірка готовності до штурму включає оцінку якості сну, апетиту, настрою, темпу групи й погоди; після відновлення та стабілізації ознак можна подумати про повернення до плану. Водночас при прогресуючій неврологічній симптоматиці не експериментуйте: підозра на HACE означає пріоритетний і швидкий спуск з максимальною безпекою для всіх.
