<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Traverse Team &#187; Скалолазанье</title>
	<atom:link href="http://traverse-team.org.ua/archives/category/activity/climbing/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://traverse-team.org.ua</link>
	<description>Команда Траверс и её друзья</description>
	<lastBuildDate>Wed, 11 Apr 2012 10:41:42 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.3.2</generator>
		<item>
		<title>СОЛНЕЧНЫЙ КАМЕНЬ или рассказ о настоящем отдыхе</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/2873</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/2873#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Dec 2011 02:47:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Sure</dc:creator>
				<category><![CDATA[Активность]]></category>
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.org.ua/?p=2873</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Lacena Крым в 2011 году «начинался» недружелюбно:  в подарок на майские праздники – сырой пронизывающий холод, густой туман, дождь и редкое солнце на пару с ураганным ветром. Палатки на Красном Камне стояли в мокрых облаках (а у кого то – были унесены на край поляны или в неизвестном направлении), окоченевшие пальцы хотелось спрятать в [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Автор: Lacena</p>
<p>Крым в 2011 году «начинался» недружелюбно:  в подарок на майские праздники – сырой пронизывающий холод, густой туман, дождь и редкое солнце на пару с ураганным ветром. Палатки на Красном Камне стояли в мокрых облаках (а у кого то – были унесены на край поляны или в неизвестном направлении), окоченевшие пальцы хотелось спрятать в карманы, подальше от влажных зацепок&#8230; Настроения покорять трассы было маловато (как и купаться). С холодными грозами прошел и День Конституции на «Фонтанах» возле Симферополя.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/38-2"  rel="attachment wp-att-2881"><img class="alignnone size-medium wp-image-2881" title="38" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/381-400x267.jpg" alt="" width="400" height="267" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/52_1_1"  rel="attachment wp-att-2875"><img class="alignnone size-medium wp-image-2875" title="52_1_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/52_1_1-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a><strong></strong></p>
<p><strong>Однако оптимизм – полезная штука.</strong> Потому что у нас так: если сегодня вы сели в лужу, завтра вы ее легко перепрыгнете&#8230; или она вообще высохнет… или окажется целебным озерцом, приносящим силы и смелость (кому чего надо). И засветит солнце, и можно будет намокнуть не случайно в луже, а добровольно в теплом море, а потом беззаботно грызть арбуз на пляже, дразня чаек.    </p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/7_1_1"  rel="attachment wp-att-2876"><img class="alignnone size-medium wp-image-2876" title="7_1_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/7_1_1-400x260.jpg" alt="" width="400" height="260" /></a></p>
<p>В общем, в сентябре и как обычно <strong>в три часа ночи мы приехали</strong> на большую поляну у Красного Камня (КК), что возле Гурзуфа. На горной Крымской дороге, в отличие от прошлого раза, табун лошадей мы не встретили: только точки звезд над головой и блеск ночного моря. И на следующее утро, уже в 6 часов, надев системы и поставив скальники в первую позицию, мы пошли штурмовать Камень…</p>
<p>Нет уж! Это же отпуск, а не военный лагерь, чтобы вставать ни свет ни заря. Даже в полдень летом на скалах Крыма никто пока не растаял. Тем более – в сентябре. А маньякам-жаворонкам я вот что скажу: пословица про штаны – это самоутешение от бессонницы (или правило мира животных). Нормальный человеческий организм в 6 утра – это зомби, с воспаленным от раннего подъема мозгом. А если он просыпается в 6 утра в отпуске и периодически, то это зомби-рецидивист, опасный для общества:)</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/125"  rel="attachment wp-att-2877"><img class="alignnone size-medium wp-image-2877" title="125" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/125-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a> (опционально:)</p>
<p><strong>Режим у нас, конечно, был</strong>: когда хотим – лазаем, когда хотим – отдыхаем. Обычно это прекрасно вписывается в схему 2/1, но как показывает практика, четкий распорядок в таких случаях – ужасная ошибка, грозящая нервными расстройствами. В распорядок может неожиданно втиснуться ураган, холод, моросящий дождик, очередь на запланированной трассе, дырка в любимом скальнике или отсутствие части кожи на нужном пальце (бррр). Зачем подвергать себя стрессу? Лучше проснуться около 8-9 утра, и попивая чай-кофе с кексами, наблюдать за маньяками на стенах, греясь в лучах солнышка. А потом, когда трассы чуть нагреются, а завтрак добавит к силе +10 и к энергии +20, около часиков 11 сознательно захотеть начать лазить и получить от этого удовольствие. Или захотеть на море и оправится именно туда. Причем сентябрьская погода в Крыму неплохо располагает и к тому, и к этому.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/50"  rel="attachment wp-att-2878"><img class="alignnone size-medium wp-image-2878" title="50" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/50-400x246.jpg" alt="" width="400" height="246" /></a> </p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/25_1_1"  rel="attachment wp-att-2879"><img class="alignnone size-medium wp-image-2879" title="25_1_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/25_1_1-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a> </p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/137"  rel="attachment wp-att-2880"><img class="alignnone size-medium wp-image-2880" title="137" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/137-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p>Кстати, ни одного подвига на сложной трассе (от 7а) я до 11 утра за две недели на КК так и не наблюдала. Может чемпионы разъехались, может утренний режим подводит, а может потому, что в этом году гости КК на неделю стали жертвой… туристов из Донецка. Не тех туристов, которые везде фотографируются в стиле «я и памятник», а настоящих, горных. С детьми. Но из Донецка.</p>
<p><strong>Я очень боюсь</strong> <strong>туристов</strong>. Во-первых, они плохо влияют на <em>мое</em> психическое здоровье, когда лазают со статической веревкой (нижняя страховка) на скалах и вщелкиваются в веревку карабином (вместо завязывания узла). Во-вторых, они плохо влияют на <em>свое</em> здоровье, когда много и долго пьют (наверное, те, которые сильно страдают от походов). Ну и в-третьих, они плохо влияют на здоровье <em>всех в округе</em>, так как порой до трех ночи не стесняясь громко издают звуки, не всегда напоминающие человеческую речь и мешающие спать (наверное, привыкли ночевать на пустынных вершинах). При этом днем и когда трезвые – милейшие люди (хотя из Донецка). Зато все получили бесценный опыт:</p>
<ul>
<li>Кондрат потренировался с представителями разных лагерей в медиативных беседах о единстве Украины,</li>
<li>тихие и, в основном, культурные скалолазы северного соседа поднялись личном рейтинге многих,</li>
<li>донетчане пообщались с представителями «центра» и поняли что те – тоже люди;</li>
<li>пострадавшие от звуковых раздражений львовяне получили кучу извинений и «тормозок» в наследство.</li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/119"  rel="attachment wp-att-2882"><img class="alignnone size-medium wp-image-2882" title="119" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/119-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p>Так вот, <strong>Крым в середине сентября прекрасен</strong>. Теплое еще море, зеленые с золотыми вкраплениями леса, дружелюбное солнце. Кстати солнце хоть и встает рано, но жарким его можно назвать только между 13:00-15:00, да и то – если нет облаков. Сектор «Холодильник» (секторы А и Б) вообще часов до 12 в тени (а то и дольше), соседний рыжий сектор с восьмерками от Параллельного мира – и дальше (сектор С) освещен почти целый день (даже тогда, когда автомобилисты уже включают вечером ближний свет), а сектор D с простыми и приятными Фольклором, Октавой, Лимонадным Джо и т.п. (Хонгильдон и Джой не в счет простых) – скрывает от сильных ветров и согревает подмерзших. Ну а ближе к октябрю «спечься» на КК могут только пингвины, не признающие прелестей загара.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/33"  rel="attachment wp-att-2883"><img class="alignnone size-medium wp-image-2883" title="33" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/33-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/76"  rel="attachment wp-att-2884"><img class="alignnone size-medium wp-image-2884" title="76" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/76-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p>Значит, <strong>11 утра в сентябре &#8211; самое</strong> <strong>время разминаться</strong>. Свободные трассы, тепло и припаркованный Бублик (он же Doblo) – как источник разнообразных нужных отдыхающим скалолазам вещей без ограничения в весе. Должна сказать, что машина в горном Крыму это очень приятно. Особенно с «высокой посадкой» и хорошим водителем.  В магазин – 10 минут, до моря – 15 (и вверх, и вниз), аккумуляторы подзарядить – пожалуйста, от ветра и холода спрятаться и кино на ноуте посмотреть – самое оно. Хочешь – в Ялту, Никиту, Симеиз? В общем, куда хочешь туда и едешь, и все – близко (быстрей, чем днем в Киеве проехать с одного конца города в другой).</p>
<p>Разминались мы, надо сказать, не по стандартному режиму. Налазить 4-5 правильных трасс перед запланированной сложной не хватало сил, наверное. Но, как оказалось, одна-две 5с/6а – тоже прекрасная разминка перед восьмеркой. Или 6б какую-то пролезть, настраиваясь – прекрасно работает. А то попробовали Может быть (7б) – и все последующее лазание – насмарку! Ну ее, такую разминку.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/94"  rel="attachment wp-att-2885"><img class="alignnone size-medium wp-image-2885" title="94" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/94-279x400.jpg" alt="" width="279" height="400" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/110"  rel="attachment wp-att-2886"><img class="alignnone size-medium wp-image-2886" title="110" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/110-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a> </p>
<p>Радостью первого же лазательного дня стала встреча с <strong>Аленой, Князем и их маленьким Мишкой</strong>. Целую неделю ребята показывали пример организованности и учили ценить время (которое у молодых родителей… сами понимаете). Мы вместе вспоминали (или изучали) солнечный сектор D, чередуя его с «Холодильником». Оценили підступність нижней части Свиста Деда Мороза, каючность Каюка, Эх-му и капецность Тарзанки (чтоб я такое лазила, да в жисть!). Больше понравились плавные линии Целлюлита и Фантазера (зачетная трасса, особенно чтобы провешивать сложные трассы рядом с ней). Было бы больше времени, наверное, весь бы «Холодильник» попробовали. Кроме Алексис – тоже мне подарочек.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/75"  rel="attachment wp-att-2887"><img class="alignnone size-medium wp-image-2887" title="75" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/75-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/103"  rel="attachment wp-att-2888"><img class="alignnone size-medium wp-image-2888" title="103" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/103-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/82"  rel="attachment wp-att-2889"><img class="alignnone size-medium wp-image-2889" title="82" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/82-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/108"  rel="attachment wp-att-2890"><img class="alignnone size-medium wp-image-2890" title="108" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/108-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a><strong></strong></p>
<p><strong>О сложном</strong>. Когда как-то утром проходящий мимо нашей палатки местный пастух выдал кому-то по телефону тираду о рисках вложения средств в государственные облигации США, мы поняли, сколько сложного может таиться в простом. Это подтвердилось, когда Кондрат пробовал Практика (7б??), падая раз в десять чаще, чем на Чертополохе (8б). Собственно и сложное тоже оказалось сложным: Товарищ нос (8б), получил настолько нелестную оценку, что снимать оттяжки с «носа» пришлось мне (после того, как Кондрат на n-ной попытке наконец порвал палец на ключе). Сказал – противное ростовое место на достаточно несложной трассе. Зато с развеской залез Фиесту (8а) и почти (с одним срывом) залез Чертополох (8б). В следующий раз должен залезть не «почти».</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/40"  rel="attachment wp-att-2891"><img class="alignnone size-medium wp-image-2891" title="40" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/40-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/27-2"  rel="attachment wp-att-2892"><img class="alignnone size-medium wp-image-2892" title="27" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/27-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/55"  rel="attachment wp-att-2893"><img class="alignnone size-medium wp-image-2893" title="55" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/55-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p>…Мне всегда казалось, что если поставить себе сложную задачу, это темной тучей повиснет над желаемой легкостью отпуска (что, конечно, недопустимо). Но оказалось, что когда есть цель, даже отдыхать проще (особенно если ее удается достигнуть). Наверное, это и есть смысл планов и режимов? Если да, то без того мелочного абсурда, до которого иногда доходит планирование… В общем, защищаясь от привычного колючего вопроса тренера о том, что же я хочу лазить в Крыму, в голову неожиданно пришла Фиеста. Собственно, а почему нет? Короткая, по любимым мизерочкам, есть место для отдыха. И вообще просто название красивое.</p>
<p>Если на «большую цель» есть аж 2 недели, то можно разрешить себе простые трассы для удовольствия, лазить по «большой цели» с верхней страховкой без особых зазрений совести (раз она такая сложная) и делать не больше пары попыток на ней в день. Странно, но на 7й раз (не учитывая 2х неуклюжих проб в 2010), после навязчивых полубредовых снов на тему расклада на трассе и с первой же попытки с нижней страховкой (наверное, страшно было) Фиеста дружелюбно поддалась. Чудесно: раз 8а «в кармане», не придется выставляться за ранее не пройденные 7б+, 7с, и 7с+ :)</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/130_1_1"  rel="attachment wp-att-2894"><img class="alignnone size-medium wp-image-2894" title="130_1_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/130_1_1-291x400.jpg" alt="" width="291" height="400" /></a></p>
<p>А в это время на Красный Камень на пикник вдруг нашествовала целая крымская школа. Стандартная общеобразовательная… если не считать, что у обычных школьников нет, наверное, столько джипов, и на пикники в учебный день всю школу, наверное, не вывозят. Как бы там ни было, а большая муравьиная тропа учеников и учителей  разного возраста шествовала мимо нашей палатки и Бублика, с тортиками, пирожными и зашифрованными арбузами. Какая у них была тема мероприятия мы не поняли, но ералаш про «пеший» поход на авто проассоциировался.</p>
<p>Эти визитеры были не последними: через пару дней по дороге мимо Камня стала проезжать большая боев… ой строительная техника – для новостройки возле озера и Утюга. Медленно спустилась по камням красная в точку бетономешалка, а за ней &#8211; подъемный кран и грузовики с огромными железяками… палатки то не задели, но как бы не обнесли забором всю поляну, и не оставили без знаменитого вида на Медведь Гору…</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/62_1_1"  rel="attachment wp-att-2895"><img class="alignnone size-medium wp-image-2895" title="62_1_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/62_1_1-400x269.jpg" alt="" width="400" height="269" /></a></p>
<p><strong>Потом случилось приятное &#8211; приехал севастополец</strong> <strong>Саша Деев </strong>чтобы залезть Танец на цыпочках (7с+). Это стало событием второй недели отпуска. С Сашей классно лазить, особенно удобно, что он запросто вщелкивает первые оттяжки прямо с земли.  </p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/3-4"  rel="attachment wp-att-2896"><img class="alignnone size-medium wp-image-2896" title="3" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/3-268x400.jpg" alt="" width="268" height="400" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/154"  rel="attachment wp-att-2897"><img class="alignnone size-medium wp-image-2897" title="154" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/154-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p>В общем, Саша пустил волну Танца и мы тоже по ней поплыли. «Танец» оказался трассой с очень болдринговым куском почти «без ног» посередке, относиться к которому можно со смешанными чувствами. С одной стороны, сложность состоит всего в нескольких перехватах, а не в 25 метрах равномерного лазания без особого отдыха (котре я ненавиджу). Но с другой стороны, длинные халявщики половину сложных движений могут просто пропустить, а более низким страдальцам приходится лезть не прямо, а налево, потом направо, потом опять налево&#8230; несправедливо… зато у мелких пальцы лучше в эти мизера влазят! Так что добро в любом случае торжествует.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/68"  rel="attachment wp-att-2898"><img class="alignnone size-medium wp-image-2898" title="68" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/68-400x372.jpg" alt="" width="400" height="372" /></a></p>
<p>Первым трассу вылез Кондрат (предварительно ее запугав и громко пугая по ходу). Потом, видимо решив, что первая попытка с нижней должна быть единственной и победной – залезла я (хотя вначале мне казалось, что это невозможно). Все, вроде бы, шло хорошо, но тут стало понятно, что <strong>высокие тоже плачут</strong>! Саше Дееву оказалось наиболее неудобно высоко ставить ноги и он почти решил бросить это неблагодарное дело. Несколько раз окончательно снимал оттяжки, запаковывал чемоданы… Но в последний день перед отъездом передумал, развесил и пролез под громкие аплодисменты зрителей.</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/153"  rel="attachment wp-att-2899"><img class="alignnone size-medium wp-image-2899" title="153" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/153-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/2-2"  rel="attachment wp-att-2900"><img class="alignnone size-medium wp-image-2900" title="2" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/2-267x400.jpg" alt="" width="267" height="400" /></a></p>
<p>У каждого – свой не только путь, но и расклад. Любопытно было наблюдать, как Кондрат и Сергей Порик по очереди экспериментируют над Чертополохом (8б), Аня Горкун – над Может быть (7б), а львовяне – над Форватером (6б+). Посчитав, что самая легкая трасса досталась Кондрату и Сергею, я тоже решила ее попробовать. Собственно так посчитали и проходящие мимо российские скалолазы, когда увидели на ней расслабленную (выполненным долгом на Танцах и Фиесте) меня. Наблюдая ленивые подергивания на ключах и постоянные просьбы выбрать получше (упс), они что-то долго и компетентно обсуждали внизу… но тут Кондрат их расстроил, сообщив, что это не 7а, и я лишилась шанса узнать, что же они хотели мне посоветовать.   </p>
<p><noindex><a rel="nofollow" href="https://picasaweb.google.com/105368961351059507308/201102#5661127114973422242" >https://picasaweb.google.com/105368961351059507308/201102#5661127114973422242</a></noindex></p>
<p>А в это время светило теплое Крымское солнце, сверкало море на горизонте и простиралось синее небо над головой. Иногда море становилось ближе и мы в нем купались (хотя неудачных попыток зайти в воду у меня было больше, чем попыток залезть Фиесту). Иногда – просто пили кофе со сгущенкой и удивлялись как россиянам не холодно осенью без майки в 9 утра, почему местные птички такие смелые и кто оставляет весь этот мусор в виде пустых бутылок, баночек соли и старых умывальников. Иногда (в основном Кондрат) пели украинские (порой – повстанческие) песни у костра с львовянами. Иногда (в основном я) охотились на ежевику, орехи и айву (от которой получились порванные штаны и 5 банок варенья). Иногда (все) прогоняли местных коз и кормили местных котов хлебом и сыром, а по ночам просыпались от звуков их борьбы за территорию… Было очень даже хорошо.  </p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/134"  rel="attachment wp-att-2901"><img class="alignnone size-medium wp-image-2901" title="134" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/134-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/133"  rel="attachment wp-att-2902"><img class="alignnone size-medium wp-image-2902" title="133" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/133-400x268.jpg" alt="" width="400" height="268" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/38-3"  rel="attachment wp-att-2903"><img class="alignnone size-medium wp-image-2903" title="38" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/382-400x265.jpg" alt="" width="400" height="265" /></a></p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/5_2_1"  rel="attachment wp-att-2904"><img class="alignnone size-medium wp-image-2904" title="5_2_~1" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/5_2_1-400x267.jpg" alt="" width="400" height="267" /></a></p>
<p>Кстати, и дорога в Крым стала гораздо ровней (а значит – проще и быстрей). Вот так даже скалолазы могут иногда ощутить бонусы от ЕВРО 2012J.</p>
<p>&#8212;</p>
<p><noindex><a rel="nofollow" href="https://picasaweb.google.com/105368961351059507308/201102#5680913885535214914" ><strong><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2873/attachment/99" rel="attachment wp-att-2905"><img class="alignnone size-medium wp-image-2905" title="99" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/12/99-400x266.jpg" alt="" width="400" height="266" /></a></noindex></strong></a></p>
<p><strong>Действующие лица:</strong> киевляне Саша Кондрашевский (Кондрат), Лена Зайцева, Алена Чернобривец, Леша Круковский (Князь) и маленький Миша Круковский; крымчане: Саша Деев, Аня Горкун и Сергей Черевко; львовяне: Антон, Вова и Андрей; группа туристов из Донецка (человек 15), разнообразные группы начинающих скалолазов из Украины, Польши и РФ и еще многие чем-то знакомые лица, по большей мере приятные. :)</p>
<p><strong>Киев, октябрь 2011  </strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Все фотографии: </strong><noindex><a rel="nofollow" href="https://picasaweb.google.com/105368961351059507308/201102" ><strong>https://picasaweb.google.com/105368961351059507308/201102#</strong></a></noindex><strong> </strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/2873/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ФАиС Житомира. Соревнования по скалолазанию на естественном рельефе на сложность.</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/2859</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/2859#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 Nov 2011 21:55:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Sure</dc:creator>
				<category><![CDATA[Активность]]></category>
		<category><![CDATA[Альпинизм]]></category>
		<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.org.ua/?p=2859</guid>
		<description><![CDATA[13.11.2011на скальном масиве возле санатория &#8220;Денеши&#8221;, прошли соревнования по скалолазанию на естественном рельефе на сложность. Организаторы: ФАиС Житомира, главный судья и постановщик трасс Кальничеко Михаил, Зам ГС и идейный вдохновитель Нколай Коваль, секретарь и вобще некий моторчик в &#8230; Ирина Клименко, при поддержке http://www.gora.in.ua, а также все кто принимал участие в процессе, как в качестве [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>13.11.2011на скальном масиве возле санатория &#8220;Денеши&#8221;, прошли соревнования по скалолазанию на естественном рельефе на сложность.<br />
Организаторы: ФАиС Житомира, главный судья и постановщик трасс Кальничеко Михаил, Зам ГС и идейный вдохновитель Нколай Коваль, секретарь и вобще некий моторчик в &#8230; Ирина Клименко, при поддержке <noindex><a rel="nofollow" href="http://www.gora.in.ua/" >http://www.gora.in.ua</a></noindex>, а также все кто принимал участие в процессе, как в качестве участников, так и группы поддержки(крики Давай! Давай!, костер, мясо, чай и многое другое!)<br />
Погодные условия:<br />
Ясно &#8211; ясно что было весело!<br />
температура 0 , +1, +2 может +3, периодически &#8220;магнезия&#8221; сыпалась прямо с неба, что позволило участникам экономить на довольно дорогостоящем компоненнте, так необходимом при занятии скалолазанием.</p>
<p>Результаты закрытого  первенства ФАиС Житомира на естественном рельефе при естественных погодных условиях  :</p>
<p>Команда смелых:<br />
Вовнюк Андрей<br />
Коваль Александр<br />
Клименко(Щелканова) Ирина<br />
Плотницкий Сергей<br />
Селюченко Владимир<br />
Оливсон Александр<br />
Коваль Николай<br />
Васютин Александр<br />
Кузнецов Андрей<br />
Бидюк Виталий</p>
<p>Всем УРА! Все боролись и победили!</p>
<p>Официальный зачет</p>
<p>категория &#8220;до 21&#8243;:<br />
1 место &#8211; Вовнюк Андрей<br />
2 место &#8211; Коваль Александр<br />
3 место &#8211; Васютин Александр</p>
<p>категория &#8220;21 и старше&#8221;:<br />
1 место &#8211; Плотницкий Сергей<br />
2 место &#8211; Оливсон Александр<br />
3 место &#8211; Селюченко Владимир</p>
<p>отдельный зачет категория &#8220;Девчонки&#8221;:<br />
1 место &#8211; Клименко Ирина<br />
2 место &#8211; Щелканова Ирина<br />
3 место &#8211; Клименко-Щелканова Ирина</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2859/glavnyj"  rel="attachment wp-att-2863"><img class="alignleft size-medium wp-image-2863" title="Главный" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/Главный-400x300.jpg" alt="" width="400" height="300" /></a> <a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2859/zamglavnogo"  rel="attachment wp-att-2864"><img class="alignleft size-medium wp-image-2864" title="замГлавного" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/замГлавного-400x300.jpg" alt="" width="400" height="300" /></a><a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2859/pervyj-poshel"  rel="attachment wp-att-2865"><img class="alignleft size-medium wp-image-2865" title="Первый пошел" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/Первый-пошел-300x400.jpg" alt="" width="300" height="400" /></a></p>
<p> <a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2859/uchastniki"  rel="attachment wp-att-2866"><img class="alignleft size-medium wp-image-2866" title="Участники" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/Участники-400x300.jpg" alt="" width="400" height="300" /></a> </p>
<p> <a href="http://traverse-team.org.ua/archives/2859/shura-straxuet"  rel="attachment wp-att-2867"><img class="alignleft size-medium wp-image-2867" title="Шура страхует" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/11/Шура-страхует-400x300.jpg" alt="" width="400" height="300" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/2859/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Расписание маршрутки № 109 &#8220;Житомир &#8211; Денеши&#8221;</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/2725</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/2725#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 06 Mar 2011 19:46:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.org.ua/?p=2725</guid>
		<description><![CDATA[]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/03/IMG_1-full.png"  class="image-link" rel="lightbox"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2011/03/IMG_1-thumb.png" height="458" width="250" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex></p>
<p><br class="final-break" style="clear: both" /></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/2725/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Денеши, 6 марта 2011</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/2722</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/2722#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 06 Mar 2011 19:42:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Активность]]></category>
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[Денеши]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.org.ua/?p=2722</guid>
		<description><![CDATA[Заметка перенесёна в блог ctrld.me.]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Заметка перенесёна в блог <a href="http://ctrld.me/blog/2011/03/06/deneshi-6-marta-2011/" >ctrld.me</a>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/2722/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Турция: лазить, нянчить и купатся!</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/2349</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/2349#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Mar 2010 13:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[Турция]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.org.ua/?p=2349</guid>
		<description><![CDATA[Привожу статью Наташи о поездке в Турцию чисто полазить. Я бы тоже не отказался съездить, но не получилось. Есть ли такое место на Земле, что бы там были много пробитых скалолазных маршрутов, и море, и магазин с продуктами, и ровные площадки под скалами для комфортного пребывания там детей, при этом условия жилья приемлемые и что [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p style="clear: both"><em>Привожу </em><noindex><a rel="nofollow" href="http://www.baurock.ru/phforum/index.php?automodule=blog&#038;blogid=93&#038;showentry=579" ><em>статью Наташи</em></a></noindex><em> о поездке в Турцию чисто полазить. Я бы тоже не отказался съездить, но не получилось.</em></p>
<p style="clear: both">Есть ли такое место на Земле, что бы там были много пробитых скалолазных маршрутов, и море, и магазин с продуктами, и ровные площадки под скалами для комфортного пребывания там детей, при этом условия жилья приемлемые и что бы все это находилось рядом, без подходов? </p>
<p>Вот такое уникальное место (уникальное без преувеличения!) есть в нашей родной Виннице- любимые скалы Каспича. Но там нету моря. А детей все же хотелось оздоровить&#8230;<br />Искали, искали мы разное- вроде нашли Хорватию. Но потом Олимпос победил- туда летает Визэйр (из Киева), меньше надо бумажек и как-то проще.</p>
<p>Компания подбиралась по-тихоньку: изначально предполагалось, что едем мы с Аней Русановой с детьми без пап. Но вдвоем с детьми так далеко чего-то не хотелось, не Винница все же. Тогда по инету нашлись Катя с Юрой и Сережей. Спасибо им! Ну и перед самым выездом буквально присоединился московский друг Алекс, что очень радовало, потому как в Олимпосе он уже бывал и все там знал.</p>
<p>Компания получилась просто суперская в итоге &#8211; 6 взрослых и двое деточек. Аниному Леше на тот момент было 2,4, моему Игоречку 3,3.</p>
<p>Роясь в инете, убедилась, что составители гайдов никогда не оценивали место по критерию возможности находится там с малыми детьми. А жаль- можно было бы в гайде напротив массивов указывать степень комфортности пребывания там с потомством. Например, по 5-ти бальной шкале. Причем в разрезе разных возрастов- не ставлю смайл, серьезно вполне говорю- скалолазы иногда плодятся, как показывает жизнь, и в такой информации возикает потребность!</p>
<p><strong>Итак: Что надо что бы поехать в Турцию?</strong></p>
<p>Загранпаспорт и 30 баксов на границе за въезд. Все. Ни оформленной по всем правилам страховки, ни брони отеля, ни суммы налички или кредитки не спросил ни разу никто. Мы предъявляли два документа- паспорт и нотариально заверенное разрешение пап на вывоз детей.</p>
<p>Это разрешение делается за 150 грн у любого нотариуса. Надо паспорта родителей и код папы. Ну и сам папа собственно с подписью.</p>
<p>В моем паспорте было вклеено фото ребенка &#8211; в Анином нет. На самом деле до 5-ти лет необязательно для Турции. Для Европы- требуют.</p>
<p><strong>Жилье, приезд и размещение</strong></p>
<p>В аэропорту нас встречал приветливый человек из отеля, который бронировали из Киева. Трансфер стоил 100 баксов, но ехали впятером (!) с детьми в легковой машине. Человек говорил только по турецки, Катя пыталась переводить- похоже они ждали только троих почему-то. Ну мы не стали разбиратся и возмущаться- кое-как втиснулись да доехали.</p>
<p>Жилье. Прочитавши отчеты про Олимпос на Бауроке и напуганные описаниями дискотек, решили селится в Гюнее- про который было точно известно, что там тихо. Места в нем бронировали из Киева- пришлось звонить туда, на емейл они не отвечали. </p>
<p>Можно было и не бронировать- домиков было валом, но мы хотели что бы нас всех 6-х поселили рядом, плюс хотели что бы встречали в аэропорту.</p>
<p>На деле оказалось, что дискотек особо в округе и не было, но мы все равно не жалели, что выбрали Гюней. Суперское отношение, очень приветливые хорошие люди. </p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-1-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-1-thumb.jpg" height="570" width="427" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex><em>Игорек возле нашего домика</em></p>
<p style="clear: both">2-х местные домики в апельсиновом саду! В домике две кровати, душ-туалет, кондиционер. Цена 25 баксов с завтраком и ужином. Нам с Аней, правда, сделали скидку уж не знаю из каких побуждений, может из-за деток. С детей деньги не берут. Вообще, отношение к детям более чем хорошее. Угощают в магазинах, могут чего-то в маркете подарить и прочее.</p>
<p style="clear: both">Завтраки: белый хлеб, сыр, помидоры, оливки, масло и мед. Все анлимитед. Кофе-чай так же. </p>
<p style="clear: both">Ужины: обычно по 7-8 блюд, всегда рис и овощи, пару раз дали рыбу, пару раз мясцо. Для вегетарианцев там просто праздник! Если б кто-то каждый день нам в Киеве такое готовил-с удовольствием бы была вегетарианкой.</p>
<p style="clear: both">В начале октября там явно не сезон &#8211; жилья валом. </p>
<p style="clear: both">Банкомат там был- но 29 сентября он уехал! Прикол, он находился в автобусе. Воспользоватся кредиткой не вышло, пришлось менять баксы. </p>
<p style="clear: both">Курс в Олимпосе 1$- 1,4 лира. В Анталии- 1,5. В аєропорту 1,3.</p>
<p style="clear: both">Цены так себе- пиво 3 лиры, вино 7-10 лир, мороженное 1 лира, сок 2,5 лиры.</p>
<p style="clear: both">Продуктов нет. Только чипсы, кола и сникерсы. Идея варить детям супчики заглохла не родившись. Правда, в Чирали, 20 минут ходьбы по пляжу, обнаружили картошки-морковки, но мы сделали вид, что их не видели </p>
<p style="clear: both">В итоге дети чудно ели завтраки-ужины, а днем на обед булку с айраном или в кафе гезлеме брали (блин с сыром-картошкой). Никто не похудел. <br />Балонов газовых там не продают. Горелку зря протаскали. Пригодился кипятильник- несколько раз запаривали детям кашки.</p>
<p style="clear: both">Медпункт. Был. Но закрытый. Возможно, летом он работает на самом деле.</p>
<p style="clear: both">Отдельно пару слов о пляже-он суперский. Широкий, с галькой. Протяженный. Людей может на нем и много было- но они все терялись в объеме этого пляжа. </p>
<p style="clear: both">Много иностранцев и турков- русские время от времени тоже встречаются. На выходных народу явно больше прибывало.</p>
<p style="clear: both">Вокруг очень живописные скалы и горы. Не знаю с чем сравнить&#8230; Сказать, что хуже Крыма- погрешить. Но и утверждать, что красивее- не стану.</p>
<p>Другое.</p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-2-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-2-thumb.jpg" height="435" width="580" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex></p>
<p>Погода. Жарко&#8230; Страшно представить, что там летом. Не ожидала, что настолько тепло- практически теплые вещи понадобились, аж в самолете. За две недели &#8211; ни разу ни облачка, вот так.</p>
<p style="clear: both"><strong>Скалы-отходы, подходы, фиксации</strong></p>
<p style="clear: both">Скалы разные, рыжая, серая порода. Хорошее трение. В основном, пожалуй, с болдер-ключами. Но мы нашли и равномерное- в Чирали. Массивов несколько. Мы посетили Джанет, Хургуч, Кабе (это в Чирали) и Каньон (забыла турецкое название в гайде). Хургуч и Каньон- в 5-ти минутах ходьбы.</p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-3-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-3-thumb.jpg" height="435" width="580" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex></p>
<p>Джанет от пляжа по тропе 15-20 мин. Кабе- через Чирали, минут 40-50.</p>
<p style="clear: both">Напишу свои впечатления: налазила кучу онсайтов 6а и 6б (6а больше). Несколько редпоинт 6б+ и попытки 6с-6с+.</p>
<p>На маршрут было по 3-4 попытки (или утром поочереди с Аней или после обеда когда дети спят). Хотелось пробовать разное и как-то не сложилось с насосом.</p>
<p>Чудес не произошло- особо завышенных категория не увидели. Попалась одна явно шаровая 7а (в Каньоне, она там одна) &#8211; в Каменце 6б бы называлась и без плюса.</p>
<p style="clear: both">Остальное все вполне соответсвовало написанному в гайде и было похожена &#8220;наши&#8221; категории. Общая тенденция &#8211; болдеры внизу, потом «шара». Или болдеры вверху, а до них просто. Пробиты где сложно &#8211; часто, а вот где «шара» крюк на 4-5 метров. Есть и равномерные маршруты &#8211; в Чирали и в Каньоне попадались. Совершенно клевая равномерная 6с в Чирали была- жаль, мало попыток. Аня вылезла ее с 3-й.</p>
<p style="clear: both">Хургуч стоит прям над домиками. Очень впечатляет.</p>
<p style="clear: both">Пещеры и сталактиты- все как мечталось, когда смотрела фото в инете&#8230; За один вид Хургуча надо на категорию выше всем маршрутам там давать</p>
<p style="clear: both">Раскидистые 6а-6б, с реденькой пробивкой, местами колючие, похожи на мультипитчи, длинные предлинные. Пробовала там две 6с+ одна извилистая, 35 метров, по краю пещеры, и с положиловом, и с болдерключем, и со стремным траверсом по мизерам. Вторая- мрачносиловая с потолком и с совершенно потрясным движением- завис на руках и перекидывания ног из одного края пещеры на другой.</p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-4-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-4-thumb.jpg" height="435" width="580" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex></p>
<p>А вот просто 6с без плюса- как-то мало, на Хургуче вроде только одна. И та не задалась: преколючая, и снова с болдером внизу.</p>
<p style="clear: both">Очень полюбился нам всем тенистый Джанет- но увы, там произошла нехорошая история и мы его больше не посещали. В третий наш приход туда, когда каждый присмотрел уже себе задачку, во время разминки, на нас вдруг посыпались камни. Много камней-мелких и крупных, причем сыпались без остановки. Дети спали тут же, под скалами, правда, в таком месте, что теоретически камни на них упасть не могли. </p>
<p style="clear: both">Какое-то время мы еще надеялись, что это нелепая случайность и камни сыпатся перестанут, но здравый смысл подсказывал, что надо смыватся. По всей вероятности это были горные козлы, которые почему-то в этот день там прогуливались. Алекс сказал, что на Джанете такое бывает&#8230;</p>
<p>Неприятно- это не то слово. Запомнилось почему-то название нашего разминочного маршрута- Кюр-Кюр (6а\6б). От его онсайта получила бы мега удовольствиие, если бы не страх получить камнем по башке. </p>
<p style="clear: both">В Чирали много маршрутов разделены на две части- снизу положилово или плоскость. Категории от 5б до 6б. Долазишь до кольца- а дальше пошло нависание, категории от 6с до 7с. Такой себе «2 в 1» Двойные маршруты были и на Джанете.</p>
<p style="clear: both">Добавлю так же пару слов про успехи товарищей, если что, пусть дополняют в комментах:</p>
<p style="clear: both">Аня вылезла 4 маршрута 7а, причем один из них был с плюсом. Алекс вылез 7с. Сергей впервые в жизни прошел 6а, а Катя прошла несколько 6б+. Юра единственный был, кто из нас не лазил- но зато плавал.</p>
<p style="clear: both"><strong>Дети</strong></p>
<p style="clear: both">Вели себя более менее прилично </p>
<p style="clear: both">Режим примерно такой был: завтрак- лазание поочереди на Хургуче- разминка и 2-3 попытки. Потом идем на море. Потом дети кормятся чем придется и опять лазание. В дни отдыха- оставались на пляже в тени. Или «зависали» на дастархане в нашем апельсиновом саду. Ныряли с маской разок, пару разков пробовали очень неслабый болдер на пляже. </p>
<p>Наш ключ успеха был в том, что мы малышей приучили спать днем под скалами. Мы брали внутренние палатки с дугами, выбирали площадки в теньке, там они играли, перекусывали и затем пресыпались. Игорек и Леша достигли супер синхронности- мы с Аней почти одновременно их убаюкивали. Пара часов лазания была обеспечена.</p>
<p></p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-5-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-5-thumb.jpg" height="435" width="580" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex> Тяжеловато было перемещатся. Утром со всем барахлом на пляж. Иногда на Хургуч, а уж потом на пляж. Там купаем детей и проч. Потом в Чирали или Каньон, Хургуч был доступен только по утрам- а с 12-ти дня там злое солнце. </p>
<p style="clear: both">Когда шли на Хургуч с утра- получался некий завтрак переходящий в обед- дети зависали на дастархане при отеле, а мы уходили поочереди лазить и страховать Алекса на его 7с. В итоге свидетелем прохождения 7с стала все же Аня. </p>
<p style="clear: both">Под скалами почти везде было более-менее сносно находится с мелкими. Пожалуй, только на Хургуче слишком уж обрывисто и стремно. Но мы туда их и не брали.</p>
<p style="clear: both">Идеально- в Чирали, там высохшее русло реки, ровно, и над башкой ничего не висит. В Каньоне напрягали висящие над головами сыпучие штуки. Как-то неспокойно- мы там были пару-тройку раз.</p>
<p style="clear: both">На Джанете- есть площадка тоже относительно ровная. Но до 2-х летнего возраста там сложно было бы, уклон все таки приличный. Плюс тропа на Джанет очень непроста &#8211; наши дети на «значка» точно там норму выполнили. А я местами жалела, что шла по ней в шлепанцах, а не кроссовках. </p>
<p style="clear: both">Единственный минус скалолазания в Олимпосе с детками- так это отсутствие компактности, постоянные перемещения море-скалы-домик с кучей барахла. Потому до 2-х лет не советую, пожалуй, да еще и с продуктами не очень. </p>
<p style="clear: both">Ну а с 3-х лет, они «самоходные» уже вполне&#8230; </p>
<p style="clear: both">Еще из апреклаймб: экскурсия понравилась- на Янтараш, там огонь из земли прямо горит. Впечатляет. Осталось непонятным почему эта экскурсия была после 9-ти вечера- все чудные виды остались в темноте. Зато хорошо был огонь виден. Дети наши, к слову, были в восторге- и сами запхались аж на верх. Точно на значка с превышением находили</p>
<p style="clear: both"><noindex><a rel="nofollow" href="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-6-full.jpg"  class="image-link" rel="lightbox[2349]"><img class="linked-to-original" src="http://images.traverse-team.org.ua/wp-content/uploads/2010/03/blog-2711-6-thumb.jpg" height="435" width="580" style=" text-align: center; display: block; margin: 0 auto 10px;" /></a></noindex><strong>Бюджет</strong></p>
<p style="clear: both">Билеты Визэйр- 1400 грн туда-обратно на 1-го чела с грузом 15 кил. Детям никаких скидок- полный билет.</p>
<p style="clear: both">Такси Анталья-Олимпос -100 уе машина и столько же обратно. Делится на количество чел.</p>
<p style="clear: both">Домик с 2-х разовым питанием- 25 уе с чела.</p>
<p style="clear: both">Остальное- воды-соки-мороженное и проч- 5-15 уе в день. Это с фруктами и винами, но без перекусов в кафе. В кафе почти и не были- хватало завтраков и ужинов. Средняя цена блюда в кафе 5 лир. </p>
<p style="clear: both">Что еще сказать- поездка удалась и превзошла все наши ожидания! Остались довольны и дети и взрослые. </p>
<p style="clear: both">Самые яркие впечатления не вошедшие в отчет:</p>
<p style="clear: both">Потрясающие запахи, что-то морское и хвойное, дико свежее. Совершенно прозрачное море. </p>
<p style="clear: both">Сталактиты на скалах, серые, скользковатые. Лазанье в распоре по рельефу с острыми вертикальными гранями -такие перья шершавые, ассоциации с ледолазанием возникали. </p>
<p style="clear: both">Курица, клюющая во дворе апельсин. Варан на развалинах. Две занимающихся любовью черепахи в кустах.</p>
<p style="clear: both">Иностранный мачо-скалолаз с волосами до плеч идущий по пляжу с веревкой- а рядом его скво в коротком платье и в&#8230; каске. </p>
<p style="clear: both">Мусульманские тетеньки купающиеся в море прямо в своих пижамооборазных одеждах.</p>
<p style="clear: both">Подход под маршрут через заросли лаврового листа.</p>
<p style="clear: both">А поиски идеального скалолазного места продолжаются. Расскрою секрет. Недавно было обнаружено супер место &#8211; Кала Гононе в Сардинии. Там море. Там 400 маршрутов прямо на пляже! Там недалеко поселок, а значит и магазины. Наконец, там ровно под скалами! Одно беспокоит-обилие многозвездочных отелей и явное отсутсвие кемпингов. Говорят, народ ночует в пещерах на пляже. Но это не наши методы, кемпинг бы, с детками-то&#8230;</p>
<p style="clear: both">В общем, есть задачи и цели на эту осень!</p>
<p style="clear: both">Лидова Наталья, Киев</p>
<p><br class="final-break" style="clear: both" /></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/2349/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>4</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>11 днів майже в раю, або зовсім не скелелазна розповідь про скелелазів. Частина 2: Втратити, щоб знайти</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/781</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/781#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 23 Nov 2008 16:46:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[Крым]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=781</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Олена Зайцева (Lacena) Фотографії: Олени Зайцевої (Lacena) і Богдана Тарасенко. Всі фотографії розміщені на PhotoFile. Серія: частина 1, частина 2. Довідка: вважається, що дія психоделіків – це відключення фільтрів, які блокують сигнали, кваліфіковані «нормальною» свідомістю як непотрібні. Під впливом таких речовин людина здатна приписувати собі позалюдські якості («я можу лазити по стінах!»), схильна до [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.org.ua/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/11days.jpg" title="11days.jpg" alt="11days.jpg" /><p><strong>Автор:</strong> Олена Зайцева (Lacena)<br />
<strong>Фотографії:</strong> Олени Зайцевої (Lacena) і Богдана Тарасенко. Всі фотографії розміщені <noindex><a rel="nofollow" href="http://photofile.com.ua/users/lacaena/3550217/all/" >на PhotoFile</a></noindex>.<br />
<strong>Серія:</strong> <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/archives/102" >частина 1</a></noindex>, <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/archives/781" >частина 2</a></noindex>.</p>
<p><i>Довідка: вважається, що дія психоделіків – це відключення фільтрів, які блокують сигнали, кваліфіковані «нормальною» свідомістю як непотрібні. Під впливом таких речовин людина здатна приписувати собі позалюдські якості («я можу лазити по стінах!»), схильна до ілюзій та галюцинацій.</i></p>
<p>Вона репетувала так, що мені раптом згадалося непросте розбишацьке дитинство і жорстока для «неколективної» дитини радянська дійсність. Що сталось? Виявляється, ми поставили свої «сумки» на лавки автовокзалу, тому людям ніде сидіти. Самі люди, у кількості не більше шести-семи, теж перелякано дивилися на неї з напівпустої сусідньої групи лавок. Навіть водії маршруток почали майже зі співчуттям коситися у нашу сторону. Прибиральниця не вгамовувалася: «забеееерите сумки, я сказала!!»</p>
<p>:)</p>
<p>Підлога під лавками була така брудна, що ні в кого й думки б не виникло туди щось поставити. Ми не здавалися. Врешті, може цей аргумент, а може те, що просто не було більше що сказати, змусили нашу псевдо-захисницю порядку змиритися з ситуацією.</p>
<p>Так нас зустрів Сімеїз.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17505"  title="01"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17505&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid26" class="ImageFrame_none" alt="01"/></a></div>
<p>Між тим, все було зовсім непогано. У Сімеїзі, як і у багатьох куточках Криму, любителям подорожувати приходить, мабуть, одна думка – як так сталося, що ми шукаємо красот і таємниць десь у закордонах, коли у нас все під боком!? Дорогою неодмінно зупиняєшся щоб пірнути в аромат бузку біля покинутого татарського палацу, проводжаєш поглядом напівзруйновані білі постаті грецьких олімпійців у парку, задивляєшся на Діву… (до-речі на Діві є пречудовий траверс над водою, який треба буде неодмінно спробувати). Для чого тобі взагалі якась Турція? :)</p>
<p>А тим часом, з дев&#8217;яти людей у нас сформувалося аж три розвідувальні групи, які рушили на пошуки житла. Обраний (не без бою) варіант, причарував чудовим видом на море з висоти балкончиків, милим рожевим душем з теплою водою і досить помірною ціною – 30 гривень за день. Слимачки були тільки знадвору, та й то у помірній кількості. Ми поселилися.</p>
<h2>Лебідь</h2>
<p>Тільки-но оговтались, а вже всі хочуть на скелі. Таки дало взнаки нереалізоване бажання у Бахчисараї. Звісно, передовий загін майже одразу полетів до Лебедя. Інші постягались з деяким відставанням, по дорозі зустрівши Ярослава &#8211; «слабенькі ручки» та магазин «Кошка». Ярик, до речі виглядав досить гламурно у курортному Сімеїзі: з голови до ніг замурзаний попелом з Шаан-каї, з величезним бузковим крашпедом за спиною. Король Реггі:)))</p>
<p>Декілька хвилин і ми біля Крила Лебедя. Навколо – безкрайнє море, приємно лоскоче весняний вітер, очі блищать, серце розтоплене і гаряче.</p>
<p>Як мана: ліземо на перші траси на Крилі: кутова 6а-6б, з екстремальним стартом, долається Бодею, Альонкою, Князем… та ба, навіть мною (з верхньою; не кидайте камінців, мотузку переб’єте!). Дуже страшно лазити прості траси з нижньою! Складні – ти хоч знаєш за що страждаєш… а прості… Ніхто мене не розуміє:).</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17508"  title="02"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17509&amp;g2_serialNumber=3" width="266" height="400" id="IFid27" class="ImageFrame_none" alt="02"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17511"  title="03"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17512&amp;g2_serialNumber=3" width="266" height="400" id="IFid28" class="ImageFrame_none" alt="03"/></a></div>
<p>&#8230;</p>
<p>Дні у Сімеїзі з’єднуються у суцільний потік скелелазіння і думок про скелелазіння. Навіть коли зовсім немає сил, хочеться лише лежати на великих валунах біля води і плавитись під вже досить гаряче сонце (а деяким – плавати у холоднючій воді). Йти кудись від скель все одно не хочеться. Нехай просто бути поряд з морем і Лебедем, чути шепіт хвиль, плескіт нудистів, далекі зойки чайок… відчувати себе вільним. Вільним і щасливим. … Так і полежали якось по обіді, що слід від футболки залишився чіткою лінією засмаги на руках аж до жовтня:).</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17514"  title="04"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17514&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="300" id="IFid29" class="ImageFrame_none" alt="04"/></a></div>
<h2>Алупка</h2>
<p>Світ, він маленький. Особливо для людей з любов’ю до пригод. У Криму в травні можна зустріти купу знайомих зі Львова, які вас радісно запросять у найцікавіші місця півострова. Найцікавіші для скелелазів, звичайно.</p>
<p>Так от лежимо ми якось біля Лебедя, плавимось. І тут Бодя пропонує: а давай рванемо у Ласпі, до львів’ян: по каменюкам лазити! Що? А хіба складно – тут же все поряд! Заскакуємо у якусь маршрутку (як виявилось не зовсім ту, що треба), висаджуємося десь перед поворотом на Алупку і довгим-довгим заплутаним серпантином ідемо до Воронцовського палацу.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17516"  title="05"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17517&amp;g2_serialNumber=3" width="420" height="293" id="IFid30" class="ImageFrame_none" alt="05"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17519"  title="06"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17520&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="301" id="IFid31" class="ImageFrame_none" alt="06"/></a></div>
<p>А там – повно болдерів! Певно пан Воронцов теж був латентним скелелазом-валунщиком (від «львівського» &#8211; валуни – великі каменюки). По всьому парку і берегу розкидані потенційні «задачки», які вирішуються за допомогою крашпедів, скельників та магнезії. От так собі і лазиться  &#8211; серед історичних і природних красот, поряд з львів’янами, туристами і морем.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17522"  title="07"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17523&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="265" id="IFid32" class="ImageFrame_none" alt="07"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17525"  title="08"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17526&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="269" id="IFid33" class="ImageFrame_none" alt="08"/></a></div>
<p></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17528"  title="09"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17529&amp;g2_serialNumber=3" width="274" height="400" id="IFid34" class="ImageFrame_none" alt="09"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17531"  title="10"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17532&amp;g2_serialNumber=3" width="266" height="400" id="IFid35" class="ImageFrame_none" alt="10"/></a></div>
<p></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17575"  title="11"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17576&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="268" id="IFid36" class="ImageFrame_none" alt="11"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17578"  title="12"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17579&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="265" id="IFid37" class="ImageFrame_none" alt="12"/></a></div>
<p>А ввечері – пісні під гітару, футбол та спустошені пакетики з сухариками у Сімеїзі. Бодя як нелегальний емігрант на балконі вночі та, як легка ностальгія за дитинством &#8211;  художня гімнастика по телевізору &#8211; вранці.</p>
<h2>Кішка</h2>
<p>Таємничими анімістичними (чи ба зоолатричними) спалахами нашого язичницького минулого стали, мабуть, назви скель у Криму: Ведмідь-гора, Лебідь, Кішка. Чітко вимальовуючись на обрії, змушують вони шукати знайомі форми, як шукаємо, часом, у хмарах. І зазвичай знаходимо. І Кішку знайшли (зовсім поряд з Лебедем).</p>
<p>І полізли.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17540"  title="13"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17540&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid38" class="ImageFrame_none" alt="13"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17542"  title="14"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17543&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid39" class="ImageFrame_none" alt="14"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17545"  title="15"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17546&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid40" class="ImageFrame_none" alt="15"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17548"  title="16"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17549&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid41" class="ImageFrame_none" alt="16"/></a></div>
<p>Траси виявилися цікавими і нестандартними, як за назвами («Не влезай – убъет», «Голубые ели», «Голубые пили»), так і технічно. Дуже гарні види відкриваються. Дуже приємний на дотик камінь. А ще не дуже великий вітер (у порівнянні з Лебедем) і більше маленьких тваринок:)</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17551"  title="17"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17551&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="302" id="IFid42" class="ImageFrame_none" alt="17"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17553"  title="18"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17553&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid43" class="ImageFrame_none" alt="18"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17555"  title="19"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17556&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid44" class="ImageFrame_none" alt="19"/></a></div>
<p>Загалом, як на мене, Сімеїз займає перше місце у поєднанні задоволень від моря і скель, у наявності вибору оселі, у великій кількості магазинчиків, у можливості добратися до інших скелелазних районів. А ще він трохи схожий на випадково зруйноване стародавнє римське місто серед скель, забудоване татарськими палацами та будиночками місцевих олігархів. А якщо погуляти по місту вночі, особливо піднятися на вершечок Діви наодинці, вимальовуючи ліхтариком чудернацькі фігури на стінах навколо і здригаючись від плескоту хвиль у темряві за спиною, можна звикнути говорити не лише з собою, а й з самим містом. Таки були в нас предки анімісти.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17558"  title="20"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17559&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="279" id="IFid45" class="ImageFrame_none" alt="20"/></a></div>
<h2>Червоний Камінь</h2>
<p>«Неколективність» дитинства не може зникнути без сліду. Втомлена неписаними правилами спільного існування з десятком по-іншому налаштованих людей, а також трасами категорій 6а-6б, на н-ний день тікаю на КК.</p>
<p>Чудова ідея:)</p>
<p>На Камені життя вирує як воронка скелелазного урагану: ентузіазм, боротьба і рішучість з кожного намету пнуться на стіни. Людей багато, проте щастя (трас:) вистачає всім. Приємні зустрічі та знайомства. Кияни, харків’яни, сімферопольці, львів&#8217;яни – майже всі свої, майже всі готові прийняти одинокого подорожуючого без намету та мотузки. Знайомлюсь зі злючим та безкомпромісним інтерактивним опонентом по форуму. «Опонент» виявляється пречудовою людиною, яка пропонує допомогу і підтримку:)</p>
<p>Погода чудова, можна просто гуляти по навколишньому лісу, який зараз, у травні, ще яскраво зелений, слухати шум прохолодних струмків, ганятися за ящірками та білками. А з вершини Каменя видно півморя, півплоскогір’я і Ведмідь-гору. Тут можна пречудово поснідати:). Кісточки та камінці кидати вниз суворо (дуже) забороняється! Бо там – скелелази.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17561"  title="21"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17562&amp;g2_serialNumber=2" width="265" height="400" id="IFid46" class="ImageFrame_none" alt="21"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17564"  title="22"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17565&amp;g2_serialNumber=3" width="274" height="400" id="IFid47" class="ImageFrame_none" alt="22"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17567"  title="23"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17568&amp;g2_serialNumber=3" width="266" height="400" id="IFid48" class="ImageFrame_none" alt="23"/></a></div>
<p>Крим інший у кожну пору. У травні він ласкавий і зелений, вже теплий, та ще не пекучий. Привабливий час для лазання з ранку до ночі. На Камені &#8211; безліч трас різних типів та складностей. Безліч приємних людей. Ненормоване щастя.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17570"  title="24"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17570&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="299" id="IFid49" class="ImageFrame_none" alt="24"/></a></div>
<p>А травневі свята – нормовані. Пора додому… і так не хочеться. Розгублена, їду у робочий, метушливий, серйозний і насуплений Київ.</p>
<p>…Їду, щоб наступного ж дня несподівано для себе змінити плани і купити квитки ще на декілька днів щастя – я відправляюсь на Ільяс Кая!</p>
<h2>Терміни</h2>
<p><b>Ільяс Кая</b> &#8211; мальовничий скелелазний район біля Ласпі<br />
<b>Траси</b> &#8211; скельні маршрути висотою, зазвичай, 15-30 метрів, лізуться з мотузкою. Категорії трас бувають від 4 до 9, середньої складності &#8211; 6а-6б<br />
<b>КК</b> &#8211; скеля Красний Камінь (Червоний Камінь) біля Краснокам&#8217;янки і Гурзуфу<br />
<b>Діва</b> &#8211; скеля у морі близ Сімеїзу<br />
<b>Болдери, болдерінги, боулдерінги, &#8220;задачки&#8221;</b> &#8211; короткі скелелазні траси (до 4-х метрів)<br />
<b>Крашпед &#8211; мат:)</b>, який використовується як сраховка для лазання болдерів<br />
<b>Скельники, скельні туфлі</b> &#8211; спеціальне скелелазне взуття<br />
<b>Магнезія</b> &#8211; білий порошок для долоней (щоб не пітніли і не зісковзували)<br />
<b>Верхня/нижня (страховка)</b> &#8211; спосіб страховки із закріаленням мотузки зверху чи (поступово) знизу<br />
<b>Шаан-кая</b> &#8211; скеля недалеко від Алупки, ліс біля неї сильно вигорів минулого року<br />
<b>Ярослав &#8211; «слабенькі ручки»</b> &mdash; классний скелелаз, відомий своїм висловом, що не міг щось пролізти, бо в нього нібито слабкі руки:)</p>
<p><b><i>Далі буде…</i></b></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17572"  title="25"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17573&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="208" id="IFid50" class="ImageFrame_none" alt="25"/></a></div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/781/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>15</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Climbing on Red</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/634</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/634#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 25 Oct 2008 17:44:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=634</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Mike. Источник: Беспросветная казладоевщина. Размещено с разрешения автора. Фотографии размещены в фотогалерее на Picasa. Свой сегодняшний пост я разобью на несколько частей. &#160; Часть первая, эмоциональная Аааа, где я был, где я быыыллл!!! ООоо, как там крутооо!! ! !! Как там красивооо!!! Какой лес, какие скалыыы, ооооо!!! Часть вторая, повествовательная В пятницу я пораньше [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.org.ua/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/climbing_on_red.jpeg" title="climbing_on_red.jpeg" alt="climbing_on_red.jpeg" /><p><strong>Автор:</strong> Mike.<br />
<strong>Источник:</strong> <noindex><a rel="nofollow" href="http://kazladoev.livejournal.com/28633.html" >Беспросветная казладоевщина</a></noindex>. Размещено с разрешения автора.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <noindex><a rel="nofollow" href="http://picasaweb.google.ru/obsidyan/RedRiverGorge2008" >фотогалерее на Picasa</a></noindex>.</p>
<p>Свой сегодняшний пост я разобью на несколько частей.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3>Часть первая, эмоциональная</h3>
<p>Аааа, где я был, где я быыыллл!!!</p>
<p>ООоо, как там крутооо!! ! !!</p>
<p>Как там красивооо!!!</p>
<p>Какой лес, какие скалыыы, ооооо!!!</p>
<h3>Часть вторая, повествовательная</h3>
<p>В пятницу я пораньше свинтил с работы, встретил чуваков, с которыми договорился ехать, погрузился в джипак и мы отпраились в штат Кентукки. Дорога пролетела незаметно, проехали насквозь штат Огайо, знаменитый своим ограничением скорости в 65 миль, большие годода Дейтон и Цинциннатти и на всех парах воврвались в штат Кентукки, в котором по воскресеньям запрещено продавать бухло.</p>
<p>Несколько слов об этих чуваках:</p>
<p>&mdash; Антон, 36 лет, из Москвы, уже 12 лет живет тут, химик, скоро получит гражданство, женат, две дочери. Слушает старый русский панк-рок, любит скалы, лыжы, лед и т.п.</p>
<p>&mdash; Марк, возраст неопределенный, из Лос Анжелеса, работает в Голливуде таким чуваком, который делает обстановку для съемок. Участвовал в съемках Бетмена. Женат, двое сыновей, крутой скалолаз. Любит классическую гитару.</p>
<p>После вьезда в национальный парк не без труда нашли местечко, в котором планировали заночевать, разбили лагерь, встретили еще знакомых чуваков, сходили полюбоваться на луну с утеса и сладко уснули под пение сверчков.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17356"  title="01"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17358&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid58" class="ImageFrame_none" alt="01"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17360"  title="02"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17362&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid59" class="ImageFrame_none" alt="02"/></a></div>
<p>Первый день прошел в лазании в традиционном стиле. Как я криво пишу, умом сойти просто.. Короче, сначала парни браво замочили какой-то 5.10, а я залез его с верхней. Потом пришел еще чувак и попросил меня пойти постраховать его жену, которую он задался целью научить лазить на своих точках. Два с половиной часа пролетели незаметно, несчастная женщина долезла до карниза и наотрез отказалась лезть дальше мотивируя это разводом, судом и нетрадиционными отношениями с ее мужем, его матерью и этими прекрасными скалами. После этого я долез то что оставалось, принял чувака на станцию, мы посмотрели на продолжение маршрута и поняв друг друга без слов стремительно сдюльферяли вниз.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17363"  title="03"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17365&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid60" class="ImageFrame_none" alt="03"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17366"  title="04"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17368&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="300" id="IFid61" class="ImageFrame_none" alt="04"/></a></div>
<p>После этого пролезли еще один симпатичный одноверевочный маршрутик и они с женой ушли. А я пошел к своим, которые мочили какую-то жесть 5.11b.</p>
<p>Второй день мы посвятили спортивным маршрутам. Первую половину дня нам составляла компанию веселая скалолазка Бритни, которая громко пыхтя и затейливо ругаясь пролезла 5.11b. Я же лазил с верхней то, что завешивали Марк с Антоном, собирал оттяжки, бухтовал веревки и в результате пролез несколько 5.10 от a до c, 5.11a и 5.11b.</p>
<p>Под конец набрался смелости и пролез 5.8 с нижней, поставив финальную точку в этих двух чудесных спортивных выходных.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17369"  title="05"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17371&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid62" class="ImageFrame_none" alt="05"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17372"  title="06"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17374&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid63" class="ImageFrame_none" alt="06"/></a></div>
<p>В Энн Арбор мы вернулись в 3 ночи и расползлись спать по своим норам.</p>
<h3>Часть третья, фактографическая</h3>
<p>Маршруты здесь категоризируются по самому трудному движению.</p>
<ul>Сущетвует два типа скалолазных маршрутов </p>
<li>Спортивные &#8211; со шлямбурами, как обычно у нас</li>
<li>Традиционные, которые лазятся на своих точках. Они бывают однопитчевые или мультипитчевые, тогда делается станция, первый принимает второго и все лезут дальше. Для станций и спуска обычно есть кольца, но бывает, что нужно использовать дерево или из стены торчат чьи-то старые закладки с петлями. Эти маршруты идут как правило вдоль щелей, чтобы удобно было закладываться.</li>
</ul>
<p>Есть специальный сайт, поддерживаемый добровольцами, куда скалолазы заносят информацию о прогнивших шлямбурах и протертых кольцах и специальные люди едут и все меняют и чинят.</p>
<p>В лесу оборудованы специальные места для пикников &#8211; это столики с барбекюшницами, и для кемпинга &#8211; это полянки с кострищами. Рядом всегда есть парковка, на парковке мусорка и туалет. Лес достаточно чистый, красивый и густой.</p>
<h3>Эпилох</h3>
<p>А сейчас я слушаю свой любимый шанхайский джаз, пью чай, наслаждаюсь эндорфиновой эйфорией и жалею только о том, что в Энн Арборе нет какой-нибудь опиумной курильни, чтобы счастье никогда не заканчивалось&#8230;</p>
<p>Вот так вот прошли эти чудесные два дня. Умрите от зависти, мои дорогие далекие друзья!</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17375"  title="07"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17377&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid64" class="ImageFrame_none" alt="07"/></a></div>
<p>Фотки <noindex><a rel="nofollow" href="http://picasaweb.google.ru/obsidyan/RedRiverGorge2008" >вот туточки</a></noindex>.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/634/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Let&#8217;s Rock!!!</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/551</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/551#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2008 12:03:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=551</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Mike. Источник: Беспросветная казладоевщина. Размещено с разрешения автора. Фотографии размещены в фотогалерее. Предыстория (от Traverse Team): Mike несколько месяцев по работе провёл в Штатах. А как же Mike, да без лазанья? Итак, свершилось! Вчера, преодолев лень, усталость и страх перед неизведанным, я оседлал свой верный железный конь и отправился навстречу закату искать приключений. Как [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.org.ua/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/lets-rock2.jpg" title="lets-rock2.jpg" alt="lets-rock2.jpg" /><p><strong>Автор:</strong> Mike.<br />
<strong>Источник:</strong> <noindex><a rel="nofollow" href="http://kazladoev.livejournal.com/25867.html" >Беспросветная казладоевщина</a></noindex>. Размещено с разрешения автора.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/1888?g2_itemId=17200" >фотогалерее</a></noindex>.</p>
<p><i>Предыстория (от Traverse Team): Mike несколько месяцев по работе провёл в Штатах. А как же Mike, да без лазанья?</i></p>
<p>Итак, свершилось! Вчера, преодолев лень, усталость и страх перед неизведанным, я оседлал свой верный железный конь и отправился навстречу закату искать приключений. Как обычно, промахнулся мимо своего поворота на пару километров, и через некоторое время оказался у входа в большой ангар по адресу Эйприл драйв, 82.</p>
<p>И вот что я увидел там внутри! От волнения и усталости у меня задрожали руки.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17201"  title="01"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17203&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid69" class="ImageFrame_none" alt="01"/></a></div>
<p>Виден вход в болдеринговую пещеру. Над ней, на втором как бы этаже есть еще одна такая же</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17205"  title="02"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17207&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid70" class="ImageFrame_none" alt="02"/></a></div>
<p>Есть даже вот такая чушь</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17208"  title="03"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17210&amp;g2_serialNumber=2" width="300" height="400" id="IFid71" class="ImageFrame_none" alt="03"/></a></div>
<p>Вид сбоку</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=17211"  title="04"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17213&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid72" class="ImageFrame_none" alt="04"/></a></div>
<p>Скалодром конечно огромный, разнообразный и крутой. Первым делом меня попросили подписать несколько бумажек, о том, что я сам себе режиссер, если что. Потом проверили, как я умею завязывать восьмерку и страховать и успокоенные моим невероятным мастерством и ловкостью, отпустили лазить.</p>
<p>Знакомиться с другими скалолазами у меня в этот раз не хватило смелости, и кроме того, я подозревал, что уровень у меня слегка того, а позорить Родину перед проклятой буржуазией мне не позволяло национальное самосознание, поэтому я сосредоточился на болдерингах.</p>
<p>Все они очень наглядно промаркированы, на каждом проставлена сложность от 0 до 6. Пол на всем скалодроме представляет из себя один большой толстый мат, под болдеринговыми плоскостями лежат еще и такие мягенькие маты, наверное, чтобы спортсмены отдыхали на них между попытками. Я выяснил, что мой уровень это 2 пока что.</p>
<p>Еще увидел удивительную чушь &#8211; со стены свисает тостая стропа с карабином, пристегиваешь ее к себе, лезешь вверх, а потом, когда срываешься или долазишь, эта чушь плавненько спускает на землю. Жалко только что трасса, на которой она висит оказалась очень простой.</p>
<p>По дороге на скалодром увидел дорожный знак &#8211; прыгающий олень. &#8220;Ну так уж и олень&#8221;, &#8211; подумал я скептически, а через полмили примерно, заметил довольно крупного дохлого оленя на обочине. И дельше на шоссе видел несколько раздавленных ракунчиков. Представил себе, что будет если я на велосипеде врежусь в оленя и стал внимательнее смотреть вперед.</p>
<p>А возвращение домой вночи, по темной трассе, после хорошей потогонной тренировочки это была просто сказка. В кустах пели цикады, ночной ветерок дул в морду, дорога расстилалась впереди серым полотенцем, мирно гудели колеса&#8230; Жалко было только, что рядом не было никого, скем бы я мог разделить всю переполнявшую меня гамму чувств.. . Поэтому я громко пел неприличные песни и мигал фонариком редким встречным машинам.</p>
<p>Спал после всего этого, как младенец, и проспал все на свете, чуть не опоздал на машину, в которой гордый индус возит меня в офис.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/551/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>15</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>11 ДНІВ майже В РАЮ або зовсім не скелелазна розповідь про скелелазів</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/102</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/102#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Jun 2008 17:34:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrld</dc:creator>
				<category><![CDATA[Креатив]]></category>
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>
		<category><![CDATA[Крым]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=102</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Олена Зайцева (Lacena) Фотографії: Олени Зайцевої (Lacena), а також Саші Вовка, Боді Тарасенко та Ігоря Соломенка. Розміщені у галереї на нашому сайті і на PhotoFile (повна версія). Серія: частина 1, частина 2. &#160; &#160; Коли стоїш посеред скель і дивишся на море, звільни душу і світ подарує тобі тишу і голоси природи, гармонію та [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.org.ua/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/11-days-2.jpg" title="11-days-2.jpg" alt="11-days-2.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> Олена Зайцева (Lacena)<br />
<strong>Фотографії:</strong> Олени Зайцевої (Lacena), а також Саші Вовка, Боді Тарасенко та Ігоря Соломенка. Розміщені у <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/wpg2?g2_itemId=15134" >галереї на нашому сайті</a></noindex> і <noindex><a rel="nofollow" href="http://photofile.com.ua/users/lacaena/3550217/" >на PhotoFile</a></noindex> (повна версія).<br />
<strong>Серія:</strong> <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/archives/102" >частина 1</a></noindex>, <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/archives/781" >частина 2</a></noindex>.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="justify"><i>Коли стоїш посеред скель і дивишся на море, звільни душу і світ подарує тобі тишу і голоси природи, гармонію та нескінченість простору. Ти один на один зі світом, сам з собою. Тепер вирішуй: любити чи ненавидіти, прагнути змін чи прийняти світ, бажати втечі чи йти до тепла  людських очей…</i></p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15156"  title="02 DSC_0492"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15158&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid88" class="ImageFrame_none" alt="02 DSC_0492"/></a></div>
</div>
<h3>***</h3>
<p align="justify">В Крим я подорожую змалку, майже щороку, а отже тепле море (місцями розбавлене медузами та відпочиваючими) мені досить знайоме. Але гори&#8230; ці срібно-молочні гори з невисокими кривенькими деревами, прохолодними струмками з синьо-прозорою водою, безкраїми плоскогір’ями, що колись були морським дном… це зовсім інше.</p>
<p align="justify">Вперше перевести свій погляд з невпинного рокоту морських хвиль на гірський Крим мені допомогло… ніц-нетямуще кохання, за яким, як кажуть, хоч на край світу. Тоді Куш-Кая зустріла нас лагідним осіннім сонцем, трохи погрозливою величчю своїх стін та магією зелено-червоного лісу. Довгі сірі змійки доріг, які тепер довелось проходити пішки, дружні розмови біля вогнища, вино – прямо з пляшки, ночівля під відкритим небом, стометрові стіни, френди та закладки, горосходження &#8211; все це було побачене та відчуте тоді вперше. Сім років тому.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15159"  title="04 !DSC_0059"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15161&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid89" class="ImageFrame_none" alt="04 !DSC_0059"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Тепер я стою на скелі високо над Ласпі і дивлюсь на Куш-Каю зовсім іншими очима. За цей час я бачила багато таємниць півострова: на сході і на заході, на берегах та плоскогір’ях, у лісах та степах-напівпустелях, у горах та  долинах. І зараз я пірнаю у ще одну таємницю – весняну кримську ніч. Місяць наповнює простір від Сарича до Батиліману м’яким білим світлом, додаючи яскравих відтінків горам та обережно розмальовуючи сріблом морські хвилі. Поодинокі голоси птахів вплітають трохи магії у ніч над морем. Ледь чутно співає вітер, а з ним – і моя душа. Хочеться, щоб ця мить тривала вічно…</p>
<h3>***</h3>
<h2>Частина 1<br />
БАХЧИСАРАЙ</h2>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15168"  title="05 77260273"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15170&amp;g2_serialNumber=3" width="460" height="327" id="IFid90" class="ImageFrame_none" alt="05 77260273"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Наша подорож почалась 26 квітня 2008 року – з настанням таких довгоочікуваних травневих свят. Хмарні зимові місяці скельної бездіяльності, віддана роботі інтелектуальна напруга та мрії про весняні пригоди були складені у невеликий кошик… і бадьоро викинуті у вікно потягу, одразу після відправлення з Києва.</p>
<p align="justify">Недовга дорога і наступного дня ми вже проїжджали повз ханський палац у Бахчисараї, задоволені та нетерплячі. Декілька разів повернули вузькими провулками міста і нарешті опинилися «на базі», яка самокваліфікувалася за простою ознакою  &#8211; наявністю дивної фанерної будови з зачіпками (її всі ми легко впізнаємо і сприймаємо як рідну). </p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15151"  title="07 DSC_0062"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15153&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid91" class="ImageFrame_none" alt="07 DSC_0062"/></a></div>
</div>
<p align="justify">І тут ми раптом побачили ЇХ! Вони визирали з-за пошарпано  го кам’яного паркану і дахів колоритних місцевих будиночків. Вони захопили нашу увагу (як у декого фінал УЄФА чи танок Могилевської з пристрасним поцілунком на завершення) &#8211; і не відпускали погляду.</p>
<p align="justify">Вони – бахчисарайські скелі – те, заради чого ми приїхали сюди. Декілька кілометрів рельєфу з печерами, стовпами, стелями, заглибинами! Величезний масив чудових перспектив! Невичерпний потенціал скельних трас!</p>
<p align="justify">Тихенько приховуючи радість, ми поповзли селитися туди, де було місце. Більш-менш успішно. Принаймні, порівнюючи з екстремальним душем Рижикова у Нікіті, вщент заповненим (в тому числі стелі) скорпіонами, слизняками різних розмірів та сороканіжками, бахчисарайські домашні «бані» принесли справжнє задоволення. Воістину, весняна кримська природа та передчуття свята здатні прикрасити будь-який вечір. …До речі, про істинне – це ж був переддень Великодня!</p>
<p align="justify">Мої дуже голодні компаньйони рушили на пошуки їжі, і, мабуть, десь заблукали, бо захід сонця без них був занадто довгим (хоч і барвистим).</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15135"  title="08 с (18)"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15137&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid92" class="ImageFrame_none" alt="08 с (18)"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Обміркувавши та зваживши ситуацію, я вирішила проміняти хоч і затишну, але не дуже захоплюючу атмосферу приготування та послідовного знищення вечері на самотні мандри до місцевого монастиря (чоловічого:).</p>
<p align="justify">Дороги я, звичайно, не знала, тільки приблизний напрямок. Як на диво, зустріла жіночку (очевидного нехристиянського віросповідання), яка направлялася туди ж куди я (незважаючи на релігійні погляди) і погодилась помандрувати трохи разом. Треба сказати, розмова була не менш дивна, ніж зустріч. Я дізналась про місцеву мафію, банківські розрахунки священнослужителів (безпроцентні), розмір пенсій (500 грн.) та витрат на навчання місцевих дівчат-моделей (100 тис. у.о.), і т.п.</p>
<p align="justify">Ми йшли собі й йшли неосвітленими вузькими вуличками, дорогою, що прямує до монастиря та покинутого міста Чуфут Кале. Темні обриси скель, що де інде виходять прямо до дороги, раптом нагадали мені скелелазів, яких я бачила проїжджаючи тут декілька років тому. Тоді, розуміючи що не зможу приєднатися, я з сумом проводжала їх поглядом з вікна авто, поки їх було видно. А завтра…</p>
<p align="justify">Жіночка покинула мене, зникнувши кудись з мером Бахчисараю(!), і я пішла далі сама. Досить незвично було бачити вночі на загубленій десь у горах дорозі такий активний рух: назустріч мені виринали з темряви групки людей, які прийшли сюди на святкову службу. Особливий день.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15139"  title="09 с (21)"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15141&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid93" class="ImageFrame_none" alt="09 с (21)"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Біля однієї з нависаючих над дорогою скель, ледве освітлених ще далекими вогнями церковних будівель, мені захотілось нарешті витягти свою таємну зброю – фотоапарат, і сфотографувати чудернацькі форми каміння над головою. Цікавий буде багатоплановий знімок – подумалось мені. Навмання навівши об’єктив на скелю я зробила фото&#8230; і побачила на ній кам&#8217;яну голову істоти. Стало трохи моторошно.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15177"  title="11 43"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15179&amp;g2_serialNumber=3" width="290" height="400" id="IFid94" class="ImageFrame_none" alt="11 43"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Освітлене підніжжя вже колись баченого Успенського монастиря вик  ликало значно менше цікавості, ніж сховані за невеличкою будівлею двохповерхові монаші келії. На другому поверсі були вікна та двері, але не було жодних ознак драбини чи сходів. Блакитне світло ліхтаря над головою додавало всій картині нереальності. Швидко оцінивши гладенькі стіни, я подумала, що саме тут живуть справжні скелелази. Або справжні відлюдники.</p>
<p align="justify">Як завжди відчуваючи себе трохи чужою серед православної юрби, я помандрувала далі – на звук чиїхось голосів та співу у лісі. Мій ліхтарик вихоплював яскраві плями дороги та молодого весняного листя, проте руйнував відчуття поєднання з природою. Я його вимкнула.</p>
<p align="justify">Попереду шумів невеликий струмок. Маю зізнатись, я не завжди почуваю себе зручно у темряві. Цього разу чомусь не могла змусити себе йти далі: проходила кілька кроків за струмок – і поверталась. Нарешті, трохи поглузувавши над своїм боягузтвом, вирішила, що мені вкрай необхідно знайти тих людей-ельфів, чиї співи все ще іноді виринали з лісу, увімкнула ліхтарик і рушила вперед. Пройшовши десяток метрів, я побачила маленьке огороджене кладовище часів Другої Світової Війни: відкрита хвіртка, декілька могилок. Ніч і нікого навколо. Страшно. Голоси замовкли. «Мабуть, біля монастиря краще», &#8211; подумала я і повернулася. Боягузка:).</p>
<p align="justify">Дуже добре, що через темряву біля сходів до церкви не було видно всюдисущої таблички з заборонами. Вона б не дала мені спокійно сприймати ситуацію, враховуючи те, що я, звичайно, була без хустки і в джинсах. Трохи поблукавши печерками-кімнатами монастиря, я увійшла до основної зали, де вже збиралася місцева юрба. Невисокі стелі печер, свічки, квіти, тиша та монотонний голос священика (трохи кумедний через запинання), створювали відчуття якоїсь майже домашньої затишності. Іноді мені здавалося, що я знаходжусь в іншому часі. Навіть не знаю, скільки я там провела – пів години чи півтори, але встигла побачити багато дивних церковних ритуалів про які раніше навіть не підозрювала… Дзвоник занепокоєних друзів нагадав, що час повертатися додому.</p>
<h3>***</h3>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15142"  title="10 с (120)"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15144&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="266" id="IFid95" class="ImageFrame_none" alt="10 с (120)"/></a></div>
</div>
<p align="justify"> Наступний ранок зустрів нас трохи похмурим небом, святковою паскою та днем народження Князя. Раціональний в усіх сенсах подарунок обіцяв прислужитися вже сьогодні – адже ми направлялися у подорож до Ханського палацу, Успенського монастиря та Чуфут Кале. Та ж дорога, ті ж місцини, але спокійна радість у компанії хороших людей та… проте не буду розповідати про наші пригоди, тому що кожен може повторити цей шлях особисто, відкриваючи сюрпризи  таємниці стародавнього високогірного міста.</p>
<h3>***</h3>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15174"  title="12 21"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15176&amp;g2_serialNumber=3" width="460" height="320" id="IFid96" class="ImageFrame_none" alt="12 21"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Прийшла черга скелелазіння! З самого ранку «жайворонки» вирушили до target plaсe першими, а ми, закуплені провіантом та рішучістю, пішли їх наздоганяти. Дорогою я якимсь чином загубила 2 банани та бачили чималеньку страшненьку ляльку, настромлену на палицю чиєїсь огорожі.</p>
<p align="justify">Лише 10 -15 хвилин – і ми на місці. При більш близькому знайомстві враження про скельний район ще покращилось: гарно, приємно, захоплююче. Чудова природа, ліс над скелями, вид на місто&#8230; І тут, як і у переддень Великодня, у мене знов виникло прагнення, яке переслідуватиме весь виїзд: дуже захотілося трохи погуляти наодинці. І я рушила на коротке фотографічне полювання, яке впевнено переросло у декілька годин.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15171"  title="13 5"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15173&amp;g2_serialNumber=3" width="460" height="341" id="IFid97" class="ImageFrame_none" alt="13 5"/></a></div>
</div>
<p align="justify">А ви знали, що ворони вміють різко складати крила і каменем падати вниз, щоб через мить випрямитись і летіти далі ніби нічого не сталося?! І що вони синьо-чорні і величезні у Криму? Я от не знала.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15148"  title="14 20"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15150&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="265" id="IFid98" class="ImageFrame_none" alt="14 20"/></a></div>
</div>
<p align="justify">А тим часом мої київські друзі-скелелази наштовхнулися на суттєву перешкоду безтурботному лазанню – відсутність надійних точок страховки. Шлямбури на тій частині скель, куди ми прийшли захоплені красою стовпів, були геть проіржавілі та норовили вистрибнути при невеликому навантаженні. Це було досить прикро. Проте, коли я підійшла, було вирішено все ж штурмувати одну з трас на стовпі, і своє сміливе сходження почав наш юний друг Саша Вовк. Одразу трасу завістити не вдалось, і кожен з нас мав шанс встібнути на ній ще одну відтяжку:).</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15180"  title="16 x_8f68ba44"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15180&amp;g2_serialNumber=1" width="271" height="400" id="IFid99" class="ImageFrame_none" alt="16 x_8f68ba44"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Нарешті дібравшись доверху, ми з Сашею вирішили шукати більш безпечного щастя у інших районах цього ж масиву і, озброєні раціями і підбадьорені розповідями Жені з Сімферополя, рушили на пошуки «Стадіону». Те, що ходити гірською місциною навпростець не завжди зручно, я зрозуміла ще цієї зими, коли ми після вечірки фрірайд-фесту рушили навпростець з Подобовця до Пилипця. Тепер не було засніжених ущелин з річками через кожні 30 метрів, проте ми натрапили на сипучі піщані схили та страшно колючі зарості (майже непрохідні, як на мене). Вщент поколоті:), ми все ж знайшли сходи вниз… які різко обривалися метри за чотири до землі! Внизу виднівся ненадійний парканчик та дах якогось сараю.</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15145"  title="15 19"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15147&amp;g2_serialNumber=3" width="299" height="400" id="IFid100" class="ImageFrame_none" alt="15 19"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Тут Саша, вдруге за день продемонструвавши нечувану відважність, погоджується штурмувати спуск першим. Невпевнено захитався парканчик під Сашиною ногою… Як на мене, тільки шило в … може штовхнути в цілому адекватних людей (з досить нелегеньким спорядженням з мотузки, відтяжок, коврика та фотоапарату) на такі спуски. І хоча було очевидно, що ми були тут не перші, бо сходинки для ніг і для рук зроблені не випадково, цей спуск видався мені більш екстремальним, ніж лазання по іржавим шлямбурам півгодини тому.</p>
<p align="justify">Район «Стадіону» виявився досить мальовничим: різноманітний рельєф, симетричні вибоїни, печерки… і, переважно, ті ж самі іржаві шлямбури. Тільки-но ми розбухтували мотузку щоб подертися на одну з трас, як помітили відсутність новенької подарункової рації, легковажно причіпленої до фотоапарату. Звичайно, побігли шукати, розуміючи, що рація випала під час колючих тортур, які відволікли увагу. І, як ви гадаєте, якою дорогою ми повертались? Звичайно – тими самими сходами, на які сподівалися більше нізащо не лізти! Проте насос – велика сила, і другий раз здався набагато легшим.</p>
<p align="justify">Рацію ми знайшли, та полазити ще тут цього разу не судилося – вже сутеніло. Небо розфарбувалось рожево-жовтими кольорами, і тут мені прийшла чудова, як на мене, ідея: пострибати між стовпами на фоні заходу сонця! Оскільки ніхто не захотів стрибати по вказаній траєкторії, довелося робити це самій. Ризикувати життям у деяких інших траєкторіях заради мистецтва погодився і Ігор, за що йому окрема подяка:).</p>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15165"  title="06 77256466"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15167&amp;g2_serialNumber=3" width="460" height="321" id="IFid101" class="ImageFrame_none" alt="06 77256466"/></a></div>
</div>
<p align="justify">Коли ми повернулися, живі та здорові, до решти компанії, то з превеликим сумом дізналися, що з огляду на ненадійність страховки у районі всі бажають їхати до Сімеїзу. Ну що ж, там теж є скелі… і море.</p>
<p align="justify">Було вирішено їхати з самого-самого ранку наступного дня. До зустрічі, Бахчисарай!</p>
<h3><noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/archives/781" >Далі буде…</a></noindex></h3>
<div class="g2image_centered">
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=15162"  title="03 Патриотическое фото! (фотограф - Игорь из Киева)"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=15164&amp;g2_serialNumber=3" width="460" height="339" id="IFid102" class="ImageFrame_none" alt="03 Патриотическое фото! (фотограф - Игорь из Киева)"/></a></div>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/102/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>26</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Активные выходные, 24-25 мая 2008</title>
		<link>http://traverse-team.org.ua/archives/95</link>
		<comments>http://traverse-team.org.ua/archives/95#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 01 Jun 2008 18:17:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Sundra</dc:creator>
				<category><![CDATA[Велосипед]]></category>
		<category><![CDATA[Прогулки]]></category>
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=95</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Иванова Саша (Sundra). Фотографии: Sundra, Sure. Все фото размещены в фотогалерее. Суббота Сегодня суббота, можно не спешить и хорошенько выспаться. Но Солнце, которое с самого раннего утра заполнило своим светом всю комнату, срабатывает лучше всякого будильника. Пора вставать! Лениво попивая чай после вкусного завтрака, начинаем обсуждать планы на день. Есть ли у вас план [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.org.ua/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/active-holidays-may.jpg" title="active-holidays-may.jpg" alt="active-holidays-may.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> Иванова Саша (<noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/about/userinfo_sundra" >Sundra</a></noindex>).<br />
Фотографии: <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/about/userinfo_sundra" >Sundra</a></noindex>, Sure. Все фото размещены в <noindex><a rel="nofollow" href="http://traverse-team.info/wpg2?g2_itemId=14512" >фотогалерее</a></noindex>.</p>
<h2>Суббота</h2>
<p align="justify">Сегодня суббота, можно не спешить и хорошенько выспаться. Но Солнце, которое с самого раннего утра заполнило своим светом всю комнату, срабатывает лучше всякого будильника. Пора вставать! Лениво попивая чай после вкусного завтрака, начинаем обсуждать планы на день. Есть ли у вас план мистер? Планов много, осталось выделить приоритетные дела. Решено, из основных дел: едем на стенку лазать, а потом в Ботсад, смотреть на сирень и кушать мороженое.</p>
<p align="justify">Наша стенка (каменная кладка высотой до 5 метров) находится в примечательном месте &#8211; улица очень тихая и вся в зелени, в отдельные сезоны года. Правда там бывает изредка, прогуливается народ, или выходят посмотреть на тебя врачи с медсестрами, реже милиция, которая патрулирует район. Вообще милиция там спокойная, больше подъезжают из любопытства и от скуки, один раз даже пытались полазить с нами, но форма и туфли не лучшая скалолазная экипировка.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14542"  title="IMG_0538"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14544&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid114" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0538"/></a></div>
<p align="justify">Приехали, переоделись и айда «мочить» траверсы. Каменная кладка старая, но вполне прочная и интересная по трассам. Немного полазив и забив руки, достаю фотоаппарат, и вот начинается творческий момент, два, три… Здесь главное не увлекаться, а то входишь в раж и в кадр попадает все и даже больше. Час за часом, пролетают не заметно. Тренировка прошла на славу: забитые руки, пройденные траверсы и куча фотографий.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14560"  title="IMG_0546"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14562&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid115" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0546"/></a></div>
<p align="justify">А теперь в Ботсад! От нашей стенки до сада, пешком минут 15-20 получилось. Чем ближе к Ботсаду, тем количество людей растет подобно математической прогрессии. Возле входа покупаем билеты и мороженное. В саду тьма людей, уединиться, здесь явно не получится. Направляемся к магнолии, которая по разговорам людей еще не отцвела.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14626"  title="IMG_0579"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14628&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid116" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0579"/></a></div>
<p align="justify">О чудо, в этом году магнолия одновременно с сиренью «буянит» пышным цветом. Цифровой фотоаппарат работает на износ, ребята нервничают и просят не стоять у каждого цветочка, ибо мы так и будем простаивать возле каждого куста по часу и не успеем все увидеть. С грустью ухожу из магнолиевого рая. Неторопливо двигаемся по саду, вдыхаем ароматы пионов и цветущих деревьев, жаль, что фотоаппарат не передает еще и запахи.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14572"  title="IMG_0551"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14574&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid117" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0551"/></a></div>
<p align="justify">Пионы, такие душистые и красивые, закрываю глаза и вдыхаю, вспоминается бабушкин палисадник в Белоруссии, а в нем кусты пионов и сирени, розовых, белых…меня зовут… отрываюсь от детских воспоминаний и опять догоняю ребят.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14602"  title="IMG_0567"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14604&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="300" id="IFid118" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0567"/></a></div>
<p align="justify">Погода нас балует, своим теплым нравом и солнечным настроением. Идем, вниз направляясь к сиреневому саду. Купала церкви горят золотом, и утопают в сиреневой дымке. И вдруг сладкий запах сирени врывается в наш мир и опьяняет. Как здесь красиво, и ароматно. Крупные гроздья разных цветов, просто кажутся не реальными. И я фотографирую, кадр за кадром и мне все мало. Разве этим можно насладиться сполна?</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14656"  title="IMG_0592"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14658&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid119" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0592"/></a></div>
<p align="justify">Незаметно и солнышко уже клонится к горизонту. Облака на небе выстраиваются сказочными башнями и поражают легкостью своих конструкций. Немного уставшие и пропитанные насквозь ароматом цветов, покидаем сад, и едем домой. Завтра нас ждет поездка на велосипедах за город, еще одна разминка выходного дня!</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14650"  title="IMG_0589"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14652&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid120" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0589"/></a></div>
<h2>Воскресенье</h2>
<p align="justify">Утро воскресного дня, будильник проигнорирован, как и ранний подъем. Выспавшись сполна и собравшись, ближе к 11 часам выходим из дома. Сегодня едем в леса в направлении Броваров, от Дарницы, где мы живем, это недалеко. Пересекая Черниговскую и Лесную, попадаем в лес. Здесь красиво, немноголюдно, но местами приятную езду по тропинкам прерывает зыбучий песок, в который погрязают колеса, приходится играться со скоростями.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14755"  title="IMG_0002"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14757&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid121" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0002"/></a></div>
<p align="justify">Наслаждаясь прогулкой приближаемся к озеру «Алмазное», здесь задерживаемся на несколько минут, хорошее место не только для езды на велосипедах, но и просто отдыха и купания, вода в озере, кажется гораздо чище чем в Днепре. Едем дальше. Так тропинка за тропинкой, забираемся в трущобы. Ехать уже нельзя, только пробираться через кусты, поваленные деревья и болотца. Но в хорошей компании такие приключения могут приносить только удовольствие. Вскоре выскакиваем на хорошую протоптанную дорожку и снова садимся за руль.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14752"  title="IMG_0001"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14754&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid122" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0001"/></a></div>
<p align="justify"> Так доезжаем практически до Броваров. Разворачиваемся и едем обратно, надо до сумерек успеть попасть домой. Надо еще заметить, что по дороге на Бровары на наткнулись в лесу на техногенное сооружение внушительных размеров, на территории которого бегали люди в полевой форме и играли в «войнушки», стреляя в друг друга краской (типа пейнтбол). Мы очень быстро проезжали это место ибо вовсе не хотелось стать жертвой корпоративной войны. На обратном пути подкрепились шоколадом и сладкой водичкой в военном городке, расположившемся возле военчасти. Городок отличался гостеприимством и доброжелательностью обитателей, которые здоровались и улыбались нам.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14680"  title="IMG_0603"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14682&amp;g2_serialNumber=3" width="300" height="400" id="IFid123" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0603"/></a></div>
<p align="justify">Проехав по трассе, и чуть не попав под колеса джипов, которые просто игнорируют велосипедистов и правила, мы свернули на более длинный, но безопасный путь по лесу возле Птицефабрики. Красивая территория фабрики абсолютно не сочеталась с запахом куриного помета, который почему-то протянулся болотом возле таблички САНИТАРНАЯ ЗОНА. Проскочив сектор ГАЗА и местные заросли, двинулись в путь по красивому смешанному лесу. Долго ли коротко ли, выехали мы в район Сухих Гор, облюбованных не только отдыхающими и родителями с колясками, но и велосипедистами. Здесь хорошо тренироваться перед выездами в горы, барханы песка, по которым ты крутишь колеса, забивают ноги на ура. Километр такой трассы равносилен пробежке до 5 км. Последние километры леса и мы выезжаем в район Лесной и по приятному асфальту объезжая прохожих доезжаем домой. Вот и дома, приятная усталость в ногах и ощущение радости от хороших и продуктивных выходных. А завтра работа, любимая, на которую еще приятнее идти после таких выходных.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.org.ua/1761-2?g2_itemId=14749"  title="IMG_0638"><img src="http://traverse-team.org.ua/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=14751&amp;g2_serialNumber=3" width="400" height="300" id="IFid124" class="ImageFrame_none" alt="IMG_0638"/></a></div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.org.ua/archives/95/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>7</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

